Зобразіть схематично Тріпочуться  слова,  мов  бджоли  на  дощі,  
вривається  розмова,  ледве  розпочата,  
спалахують  думки  й  ховаються  мерщій,  
і  погляд,  мов  метелик,  ясний  і  крилатий​

у дерева є коріння, якими воно міцно тримається на землі, а в людини є друзі, з якими вона пов'язана довгою і міцною дружбою. якщо у тебе багато друзів, то легше жити на світі. справжні друзі завжди прийдуть   на в скрутну хвилину, дадуть   добру пораду. друзям і важка робота під силу. недарма в народі кажуть: «не май сто рублів, а май сто друзів». адже в дружбі-велика сила. тож, якщо маєте поруч справжніх друзів - цінуйте їх і бережіть!

у слові ялинка буква "я" позначає два звуки -" йа" ( тому що стоїть на початку слова),а в слові ганнуся буква "я" позначає звук "а" (тому що стоїть після приголосної)

соловейка співає про велике кохання всіх відданих закоханих.

ми почули соловейка у гаю і заслухалися його співом.

раптово морок розірвав ніжний спів соловейка. 

є ще люди сонні, наче сови,

а глухі до слова - це найгірш.

ти до рідної прислухайсь мови,

прокажи відмінки - це ж як вірш!

називний питає: хто ти? що ти?

хоче він про наслідки роботи

і про тебе чути лиш похвали,

щоб тебе як приклад називали.

родовий доскіпує свого -

хоче знати він: кого? чого?

і про тебе знать, якого роду,

що немає роду переводу.

все давальний дасть - не жаль йому,

але хоче знать: кому? чому?

знать про тебе, гожого на вроду,

що даєш і ти свому народу?

у знахідного свої потреби:

він - кого? і що? - питає в тебе.

і кого всі ми за друзів маєм,

і що друзі роблять нам навзаєм?

а орудний хоче знать: ким? чим?

у труді орудуй разом з ним.

хоче знать: що здатний ти утнути?

чим ти сильний? ким ти хочеш бути?

а місцевий - де? в якому місці?

хоче знати - у селі чи в місті?

кличний закликає всіх навколо:

гей, іване, петре чи миколо,

ви не будьте сонні та байдужі -

у житті нема нічого згірш.

рідна мова! в ній слова - як ружі,

а самі відмінки - наче вірш.надеюсь может тебе ето : )