Подані слова розібрати за будовою. профспілка, протилежність, видумавши, курсантський, вивчитися.

людина живе за рахунок природи та користується усіма її багатствами. так, рослини очищують повітря, насичують його киснем, а птахи борються з комахами, шкідниками. недарма їх часто називають «санітарами лісу».

людина не може  прожити без краси природи. вона надихає нас і дарує нам свої багатства. в свою чергу, рослинний і тваринний світ, його цілісність та безпока залежить від людини.  саме тому просто необхідно піклуватися про  природу, обробляти ґрунт, вирощувати різні рослини, вигодовувати  тварин та птахів. 

птахів треба любити і берегти не лише за те, що вони приносять користь людині, але й тому, що вони прикрашають і оживляють сади і ліси. птахи - перші помічники людини у винищуванні шкідливих комах і їх личинок. якщо ми будемо берегти птахів, то у нас завжди буде величезна армія невтомних працівників, які не допустять ураження лісів, садів, полів і городів шкідниками.

                                        політ на планету сатурн

я олег. у мене є два найкращих друга. іван і андрій. ми довго товаришуємо. одного дня ми хотіли полетіти на планету сатурн. ми збудували ракету і почали взлітати. оленка і даринка махали нам хустинками, а маленька марійка добре дивилася на нашу ракету тримаючи в руках м'якого ведмедика.

  коли ми долетіли до планети сатурн ми захоплювалися красою космосу і красою цієї планети. на планеті ми побачили не велику хатинку і ми почали рухатися до неї. ми зайшли в хатинку і побачили там місцевих жителів ціє планети. я, іван і андрій познайомилися з сім'єю інопланетян. ми не довго погостювали там і полетіли назад додому.

коли ми прилетіли оленка, даринка і маленька марійка зі своїм ведмедиком тобі зустрічали нас обіймами і розпитували все, що ми бачили там на сатурні. ось такий політ на планету сатурн вчинили ми.

  настала холодна зима.чи всі звірі підготувалися до неї? так, усі. білочка запаслася грибами й горіхами.ведмідь заліг у барліг й спить.їжачок теж спить.тільки зайці гасають по лісу.кажуть,що їх ноги носять.

був жаркий липень.сонце несамовито вижарювало спраглу землю.рослини втратили яскравий колір,були в"ялі та зморені.тварини шукали затінку,а люди піднімали голови в небо шукаючи хоч малесеньку хмаринку.всі чекали довгожданного дощу.

  враз на небо насунули темні грозові хмари.налетів страшний вітер,дерева захиталися від його різких поривів,у повітрі закружляло листя.навкруги зробилося темно,оскаженілий вітер шаленів.небом прокотився гучний грім,сліпучо-вогняна стріла поронизала хмари і розпочалася гроза.на землю впали перші краплі життєдайного дощу.