Яка страшна задуха в цій норі! синтаксичний розбір

не знаю чому, але я маю велику любов до книг.в тому числi це й словники.поринаючи в них з головою, я  бачу  перед собою   новi гранi ношоi барвистоi мови ,розумiю ,що я ще так мало знаю i скiльки я можу для себе вiдкрити.

з  кожноi сторiнки словника  я дiзнаюсь ,напевне, бiльше ,нiж в невеликого художнього твору в кiлька десяткiв сторiнок.але як же iх багато i як же хочеться осягнути всi.тож не бiйся заглядати в словник та поповнювати свiй лексичний запас ,всього лиш тримаючи в руках маленьку книжечку,що знаэ i готова подiлитись знаннями з тобою!

когда был последний день в школе выпало много снега и мы с пошли играть в снежки.но потом меня позвала домой мама и сказала что я завтра поеду к бабушки,я обрадовался и стал собирать сумки.я поехал с мамой на поезде.всю дорогу я смотрел в окно на красоту природы,все деревья были словно в серебре,даже были видны следы зайчика.но в скоре мне захотелось спать и я уснул когда я проснулся уже было утро и наш поезд уже прибывал на вокзал,нас встретил дедушка а бабушка пекла дома пиражки.когда мы приехали в деревню я увидел мишу из 4-го подъезда,катю из 1-го подъезда,колю из 3-го дома и всех остальных мы с мамой поели пирожки и мама мне рпзрешила пойти поиграть с на улице когда я пришёл мама мне дала сухую одежду а мокрую повесила на батарею,мы с мамой стали выполнять .когда мы сделали всё мы посмотрели телевизор и легли спать.я встал рано и стал читать сам придумаешь

  моє місто дуже красиве влітку.коли навкруги все зелене.я влітку дуже люблю ходи парком і дивитися на цю красу.мені це дуже подобається це робити.дивидться наці зелені дерева на цю красиву траву на ці квіти в моєму місті.

  я дуже люблю цей парк .і дуже люблю своє місто і всещо вньому є!  

українці - дуже щирий, гостинний, доброзичливий, терплячий народ. багато незгод випало на йогодолю, але він завжди знаходив сили, щоб подолати їх.а що було б, якби всі українці були як одна сім'я? мабуть, тоді наша країна була б міцною,  згуртованою, розвиненою, стояла б на одному рівні з передовими європейськими державами.кожен українець турбувався б про стабільність своєї батьківщини, адже в сім'ї кожен піклується про добробут всієї ї родини.покращали б умови життя. в країні не було б жебраків, безхатченків, українці не виїздили б за кордон в пошуках роботи. всі б працювали для розвитку своєї країни, бо кожен відчував підтримку іншого.стало б чистіше навколишнє середовище. ми б забули про екологічні проблеми, перестали хворіти, більше посміхались один одному.отже, якби українці були як одна сім'я, то наша країна стала б країною-садом.