Фонетичний розбір слова кавун, яків, вулиця, тюльпан, понеділок, заєць. скільки складів, букв, звуків, скільки приголосних і голосних. які дзвінкі, які глухі?

кавун- 2 склади,5 букв,5 звуків,3 приголосних, 2 голосних,"к"-дзвінка, "в" та  "н"-глухі.

яків- 1 склад, 4 букви, 5 звуків, 2 приголосних, 2 голосних, "к"-дзвінка, "в"-глуха.

вулиця- 3 склади, 6 букв, 6 звуків, 3 приголосних, 3 голосних,"в"-глуха, "л"-глуха, "ц"-дзвінка.

тюльпан- 2 склади, 7 букв, 7 звуків, 4 приголосних, 2 голоских,"т"-глуха, "л"-глуха,"п"-глуха, "н"-глуха.

понеділок-4 склади, 9 букв, 9 звуків, 5 приголосних,4 голосних, "п","н","л"-глухі, "д","к"-дзвінкі.

заєць- 2 склади, 5 букв, 5 звуків, 2 приголосних, 2 голосних, "з"-дзвінка, "ц"-дзвінка.

мабуть, це питання слід пов'язати із отим вічним питанням дорослих накшталт «яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш? » або «ким мрієш бути? ». у молодших класах, коли мене це діставало це питання, я відповідав, шо моя мрія — бути таким, як карабас-барабас або бармалей. але то було усе несерйозно і необмірковано. згодом трапився випадок, який примусив мене замислитися над цим питанням. я посварився з усіма своїми друзями. спочатку ходив «півнем», високо задравши носа і зухвало думав, що вони без мене і дня не зможуть прожити. чомусь я тоді так думав. але згодом мій ніс якось сам став опускатися, я ходив похнюплений, життя нічим не тішило. батьки відразу відчули, що у мене неприємності. одного разу батько зайшов до моєї кімнати на хвилинку щось попросити, затримався на годину. з тієї розмови я багато чого зрозумів, переоцінив себе і свою поведінку й замислився, чому мене покинули друзі? мабуть, причина у мені. я дивився на батька і хотів бути таким, як він. мій батько — посадова особа. у нього поставлений голос, його завжди приємно і цікаво слухати. він знає так багато! на день народження тата з ранку і до вечора телефон не замовкає. а за столом лунають вітання, подяки, слова поваги і любові. моя мама часто говорить, що вона не уявляє своє життя без батька. я так хочу бути таким, як батько, — щирим, відвертим, простим у сім'ї і з друзями, на роботі професійним, компетентним і справедливим, і взагалі доброю людиною. невдовзі після тієї розмови я помирився з друзями. з тих пір ми жодного разу не сварилися, і тепер наша дружба стала міцнішою. а ще у цьому році мене обрали за старосту класу (хоча раніше і квіти не довіряли у моє але на цьому я не зупиняюся, а постійно працюю над собою, щоб колись і мій син пишався мною.

попливли тумани ранком