Зробіть художній аналіз роману «Тигролови» Івана Багряного. (Творчий стиль, рід, особливості жанру, тема, ідея, композиція, образи).

Відповідь:

Творчий стиль: неоромантизм (зображення надзвичайного героя в надзвичайних обставинах)

Літературний рід: епос.

Жанр: пригодницький роман з автобіографічними елементами

Тема: Зображення втечі  репресованого сталінською системою українця Григорія Многогрішного з "поїзда-дракона" на Далекому Сході, його виживання в тайзі, мешкання в родині мисливців-тигроловів Сірків, покарання ката-енкаведиста Медвина й утеча за кордон. Окремою темою роману є розповідь про "Україну на берегах Тихого океану".

Ідея: Автор розвінчує тоталітарну систему, звеличує почуття любові до рідної землі й силу духу людини-борця, стверджує необхідність боротьби за національну ідею й людську гідність.

Композиція: Твір складається з двох частин, дванадцяти розділів, які поділяються на підрозділи. Кожен із розділів та підрозділів має свою назву.

Образи:

- Григорій Многогрішний, 25-річний юнак, засуджений до 25 років таборів за любов до України, волелюбний, незламний, сміливий.

- родина Сірків (Денис Сірко, Сірчиха, їхні діти Гриць та Наталка), які оселилися на Далекому Сході в пошуках кращого життя, бережуть традиції свого народу й полюють на тигрів

- майор НКВС Медвин, жорстока людина, яка катувала Григорія у в'язниці й переслідує його в тайзі.

- Іннокентій Петрович, шаман племені Удеге, яке зникло під тиском цивілізації

- мисливець-тунгуз Петро Дядоров і його дружина Фійона, котра виказала Медвину, де шукати Многогрішного

Пояснення:

а.дімаров написав у "блакитній дитині" про своє дитинство. розповідь була дуже щира, смішна й спонукаюча до осмислення життя. блактна дитина - "янгол ", якого приводять у приклад сину автора . але той був звичайним хлопцем , в якого була велика кількість пригод . інколи вони були смішними, а інколи закінчувалися болісно й повчально.

бажаючи сподобатися дівчинці, толя поліз у чужий садок, який охороняв страшний собака. був спійманий, зраджений друзями й осоромлений. за останнє й помстився.

автор розповідає, як вони сміялися постійно з вчитиля, що заікався. як бажали отримати хоч трохи уваги від улюбленної вчительки. а потім їй одружитися з іншим вчителем, закидавши яйцями її коханого-тракториста. а бажаючи виділитися і взявши жабку до рота, випадково проковтнув бідненьку, а потім ще довго прислухався до неї у своєму животі.

багато пригод, велика вдячність матері , вчителям - ось про що цей незабутній твір.  

  як розумів щастя т.

шевченко? я вважаю, що щастя у розумінні  тараса григоровича - велика та вільна  родина, незалежна

країна. для поета було важливим особисте щастя, про яке ми можемо дізнатися з

його інтимної лірики. проте особливе значення шевченко надавав і
щастю

загальному, народному. значне місце у його житті займали мрії про щасливу

країну, у якій кожен бажаючий може отримати освіту, проявити свої розумові

здібності. у цій країні відбудеться переосмислення суспільних цінностей та

кожна особа буде по-справжньому вільною. тобто
щастя для шевченка - це привітна

та тепла рідна земля, на якій працюють вільні селяни, господарі своєї долі.