Аналіз віршу "сікстинська мадонна" і. франка. нужно , заранее ))

я нашла эту информацию во время подготовки презентации. возможно, она тебе .

окрасою збірки "з вершин і низин" стали цикли сонетів ("вільні сонети", "тюремні сонети"), які приваблюють читача не тільки своєю класичною витонченою формою, а й високими ідеями добра й краси як вічних світлих категорій буття людини. показовим у цьому плані є сонет "сикстинська мадонна"(1881). цей твір з'явився під враженням від споглядання геніальної картини рафаеля "сикстинська мадонна". у сонеті звучить віра в непереможну силу високого мистецтва й владу його шедеврів над душами людей. франко продовжує шевченкову традицію возвеличення жінки-матері, він теж бачить її з немовлям на руках. цією красою й ніжністю поет просто заворожений. цей стан передано в сонеті за риторичних запитань, звертань і окликів.лише безбожник не побачить крси божої матері - так емоційно стверджує ліричний герой. одні дослідники сприймають цей твір як вияв атеїзму молодого франка-соціаліста. інші вважають, що в сонеті заперечуються примітивні, наївні, суто людські уявлення про бога, які поступово зживатимуться, натомість утверджується думка, що саме краса й доброта людини, предовсім жінки-матері, найперевонливіше засвідчує красу і доброту того, хто її створив, - істинного бога. лише пізнаючи людину, вірячи в неї, можна пізнати творця й вірити в нього.

коли ми зустрілися я була дуже здивована адже в нього шкіра була зеленого

бо той, хто багато говорить, не вміє слухати. а значить, й не може підтримувати дійсно розмову, яка принесе користь хоч кому-небудь.   він ніби розмовляє сам з собою. а яким чином можна отримати інформацію, постійно розмовляючи? а про що може говорити така людина іншим, що вона знає, крім свого внутрішнього світу, який звужується кожного дня. це монолог, який нікому не цікавий.