Напишіть висловлення про один з художніх творів, які ви недавно про- читали. Яке враження ви отримали? Як у ньому виявляється індиві-
дуальність автора? Думку обгрунтуйте. Відповідь запишіть у зошит.​

поезія антонича народилася з пошуків місця людини в світобудові, з прагнень зрозуміти природу взаємин людини з навколишньою реальністю, з пристрасного намагання визначити сенс людського буття. я не людина, я рослина, а часом я мале живу, терплю, й умру, як всі звірята.. звірята й зорі, люди і рослини — у всіх одна праматір, природа вічна, невичерпна і невтомна, хоч час крилатий з вітром лине.. («з зелєних думок одного лиса»). існування мислилось поетом як вічно змінне і життєстверджувальне. хід думок у визначальному для творчості антонича вірші «пісня про незнищенність матерії» йде від часткового до загального — у світі панує колообіг, постійне народження одних речей і відмирання інших. але трагічність людської долі (народитися, щоб померти? ) не лякає поета. він оптимістично дивиться на світ, бо в ньому панує народження. починав богдан-ігор антонич як поет, але пізніше поступово розширював свій творчий обрій — писав статті, прозу, цікавився музикою і малярством. осмисленням почуття, початком усього для антонича є мистецтво. воно стає для поета тією силою, яка й визначає місце людини в світі, єднає її з ним і дає можливість здійснити мету людського життя — осягти безсмертя. особливе місце в творчості антонича посідає його вірш «вітер століть» з посмертної книги «зелена євангелія». твір переконує, що антонич сприймає історію як безкінечний урок свободи і людських почуттів. історія людства невпинно буде рухатися шляхом боротьби народів за свою незалежність і суверенні права. поет також вказує на недосконалість людини, її дисгармонію зі світом природи. ось таємничіша природа в безмежно первісній красі (словами не розкрити тайн її). яка ж страшна оцього світу врода, що отруїла дні мої («елегія про перстень молодості»). недосконалість заважає єднанню людини зі світом природи, перешкоджає свободі і щастю. хто сіє кров, той жне ненависть («слово про чорний полк»). так відповів антонич тим, хто вбачав у насильстві шлях до вдосконалення світу. своєю творчістю антонич утверджував світ правди і добра. поет вірив у розквіт національної культури, щасливе майбутнє рідного народу. сучасних читачів не залишить байдужими поетова спадщина, бо, як писав дмитро павличко, «антоничева поезія — це негаснучий перстень життя, який передаватимуть із покоління в покоління здивовані читачі, щоб зачудування сонцем і людиною не пропало ніколи».

казка про костиніном сина

природу не можна розуміти тільки як світ тварин і рослин. природа - це все, що оточує нас від народження. кожна частинка природи є важливою. людина і природа перебувають у постійних і складних взаєминах. природа дає можливість людині жити, задовольняючи її фізичні потреби, збагачує її духовний світ своєю красою та активізує її розум, демонструючи зразки найкращого, найдосконалішого у світі. коли ж людина починає шкодити при¬роді, вона шкодить і собі, адже людина - також складова природи, її частина, надзвичайно залежна від решти складових. її відмінність від інших живих істот полягає в тому, що вона має розум, а відтак може мислити, творити, спілкуватися з іншими людьми.на жаль, сьогодні є підстави говорити, що свій розум людина здебільшого спрямовує на задоволення власних потреб, знищуючи майже повністю те навколишнє середовище, в якому живе і від якого цілком залежить. кажуть, що сьогодні ми живемо на планеті, що належить нашим правнукам: адже наслідки того, як ми зараз ставимося до природи, будуть відчутні у далекому майбутньому. і виправити навіть одну серйозну помилку, якщо вона буде зроблена, часто неможливо.а те, що багато помилок людством уже скоєно, сьогодні зрозуміло якщо не всім, то багатьом мешканцям землі.жива природа - тварини, люди, мікроорганізми, рослини. вони живляться, ростуть, потомство (розмножуються) і вмирають.навколишнє середовище, довкілля - , в якому живе людина, рослина або тварина. нежива природа - це повітря, вода, гори, земля, сонце, зірки, місяць. до неживої природи відносять предмети, виготовлені людиною.природа - усе, що оточує людину і є об'єктом людської діяльності й пізнання.чи відомі вам приклади ставлення людей до природи? у чому вони полягають? де ви їх бачили? історик лев гумільов зауважував, що збіднення, руйнування природи внаслідок діяльності людини слід розглядати як «злочин щодо нащадків, яким доведеться перебувати на збіднілій планеті».найсумнішим висновком, нещодавно зробленим вченими, є те, що земля як планета, як довкілля не вічна. вона не встигає загоювати рани, завдані людською діяльністю, особливо внаслідок розвитку техніки і виробництва. отже, для того щоб земля не загинула, слід кардинально змінити ставлення людини до природи.

"як говорила бабуся",(поки) баба з печі летить, сімдесят сім дум передумає,

  мірила бабуся крюкой, та махнула рукою: бути по-старому, як поставлено!