для чого пророк нагадує своєму народові про рабське минуле і божий задум поему мойсей до ть будь ласка ♥️

                                крига на одрі 

в цьому році зима 

не вігадала білої свити. 

часом вже й приміряла, 

та хтось її заразу крав. 

пощукала,  

що ж робити? - 

будувала в старій 

із торішніх зів'ялих трав.як коли лютувала,стелила рядно ожеледиць.сперечалася з морем,несла сум'яття вітрів.все збиралась на силі.та не встигла огледіться,як проснулись дереваі на одрі лід потемнів.крига буйно ломиласьу відкриті двері протоки.лід кришився, б'ючисьоб каміння і нарешті по одрі –темній, широкій –на останній крижинісамотня чайка пливе.- ти куди ж розігналась? чи, бува, не до самого моря? чайки держаться гурту,а ти відпливаєш одна.а крижина тонка,а крижина майже ну, а що, як їїрозмиє вода весняна? ну, а що, коли їйта удержать тебе несила? затріщить і віпіде вода - дивна людино! я ж маю крила.нащо крилатим ґрунт під ногами?

                            крила  а й правда, крилатим ґрунту не треба.землі немає, то буде небо.немає поля, то буде воля.немає пари, то будуть хмари.в цьому, напевно, правда а як же людина? а що ж людина? живе на землі. сама не літає.а крила має. а крила має! вони, ті крила, не з пуху-пір"я,а з правди, чесноти і довір"я.у кого - з вірності у коханні.у кого - з вічного поривання.у кого - з щирості до роботи.у кого - з щедрості на турботи.у кого - з пісні, або з надії,або з поезії, або з мрії.людина нібито не літаєа крила має. а крила має!

1)помилки в житті людини

2)зворушлива картина

3)каченята в неволі

4)намагання тосі врятувати каченят

5)треба любити і берегти природу

текст "чому пес живе коло людини" показує, що є дружбою. люди ніколи не сможуть   бути такими прилеглими до іншої людини через свої почуття, як заздрість т.ін. а собака може і тому її часто називають людянною, хоч як ми і сказали, люди не можуть бути такими відданими, як собака. тому тема тексту : показати, що є справжньою дружбою.

тема: ліричний герой зізнається в любові до всього, що його оточує. ідея: адьорість, оптимізм, бо природа і лір. герой- єдине ціле. вірш має життестверджуючий пафос і в змалюванні єдності людини і природи перегукується з віршем о.олеся " чари ночі". жанр-інтимно-філософсьа лірика. римування перехресне віршовий розмір- ямб чотиристопний. метафори: даль ясніє, стоїть у глибині, вітер грає. епітети: тремтячі зграї, пречиста надія, синя глибина. порівняння: серце б*ється як в огні. риторичні оклики: мені дозволить дух життя! ходім! інверсія: голубів тремтячі зграї. черкають неба береги. анафора: кленусь; і-і-ї. повтор(рефрен): черкають неба ереги.