У чому вбачав причину своєї поразки на олімпіаді Тревіліян,

який не отримав права потрапити на найпрестижнішу планету Галактики?( "Фах" Айзека Азімова)

ще змалку наші батьки ві нас у дитячий садок. пізніше, коли нам виповнюється 6 років ми йдемо до школи. а після закінчення школи ми вступаємо до вищого навчального закдаду. все це ми робимо для того, щоб здобувати знання, щоб набиратися життєвого досвіду, бо в наш час влаштуватися на роботу дуже важко, а розумні, грамотні, кмітливі фахівці дуже необхідні у всіх сферах діяльтості та науки. отже, якщо ми будемо наполегливо вчитися, то зможемо досягти великих успіхів, і будемо хорошими працівниками на благо нашої рідної країни україни! вчімся сумлінно і в нас буде забезпечене майбутнє! =)

мне кажется, что у многих людей, была мечта взлететь в и у планетника была мечта подняться в небо и встать над

мне кажется автор не рассказал, что случилось с планетником после того   как он поднялся в небо потому,что планетник мечтал подняться в небо, его мечта сбылась и про мальчика который пришел с неба и ушел на небо  

сьогодні погожий весняний день. ласкаво пригріває сонечко і так хочеться поскоріше піти грати з друзями на вулицю. я поспішаю додому, поспіхом портфель і вітаюсь з бабусею:

  - добридень, бабусю (ім я)!

  - добридень, онуку(онучко)! як справи у школі?

  - все добре. я піду на вулицю гуляти з друзями.

  - а що стосовно уроків? знову мати сваритиме, що не виконав(-ала)?

  - ні, я швиденько, обіцяю!

  - гаразд.а чи не міг би ти подати мені окуляри? вони лежать на тій поличці так хочеться почитати книжку!

я вже поспішаю і стою біля ганку, але бабусине прохання зупиняє мене.

  - звичайно! тримай!

  - дякую! не барися на вулиці.

радісно цілую бабусю! як чудово, що вона в мене є!

  - а знаєш що? давай я разом з тобою почитаю? я не поспішаю.

  - із задоволенням!

як приємно бути корисним для оточуючих!

7-г; 8-в 9- 1-б 2-а 3-г 4-в