Сучасний світ переповнений різноманітними ідеями, стереотипами, обмеженнями. як часто ми замислюємось про своє майбутнє? напевно тільки тоді, коли повинні вирішити якесь надважливе питання. тим часом у буденному житті продовжуємо жити тими, нав'язаними суспільством, принципами. коли бачимо гарну, успішну, харизматичну людину, то починаємо на неї рівнятись. так з'являється список наших кумірів, і живемо за їхніми правилами, втрачаючи свою індивідуальність і особистість. такі випадки непоодинокі, тому це питання мене почало турбувати. я вірю, що кожна людина має в собі щось особливе, притаманне лише їй, а стереотипи руйнують в ній все прекрасне. моя мета - прожити життя так, щоб набратися розуму, стати індивідуальністю та донести до людей, що кожен повинен слухати лише своє серце.
Спасибо
Ответ дал: Гость
скелі,облиті світлим сонцем,почали темніти.
Ответ дал: Гость
здавна в народі кажуть: яка криниця - такий і господар, який поріг - така й господиня. у цій приповідці, немов у дзеркалі, відбилася не лише людська працьовитість, але й охайність, адже споконвіків люди намагалися оздобити своє обійстя мистецькими витворами, надати йому вигадливих форм, прикрасити багатою фантазією. і особливо це стосується криниць - цих найевятіших місць. як тут не згадати прекрасний народний звичай. майже в кожному селі, на гомінких перехрестях доріг або просто в полі цебенять живі джерела і незвідь-ким їхню невгамовну течію прихо-рошено турботливими руками. над колодязями зводили всіляких форм дашки. вони мають і практичну доцільність -вода завжди залишається чистою.
Популярные вопросы