Що було б, якби всі українці були як одна сім*я?

  якби всi украйiнцi булиб як одна дружня родина, тодiб булоб на багато краще жи-   ти.

  нi хто не крав.у кожного були друзi.всi друг-другу, пiдтримували один одного у важки хвилину та просто.фiнансово .прислихалися до порад.

  як булоб добре!  

настільки часто кажемо неправду що вона вже стала правдою.

недруг буває кориснішим ніж друг.

памятай що за згодою завжди йде незгода. 

мова рідна, як море, – безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю.в рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у годину лиху, переможний гук воїнів-хлопців у побідну годину; в ній – пісня дівочого серця в коханні. у мові мого народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. а яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка. а ніжне слово «коханашроймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, – найкраща, найщасливіша людина на світі. воно повертає тебе прибудь -якому настрої до життя, до діяння.