Випишіть тільки словосполучення, у яких прикметники вживаються з відносним значенням. Історичні процеси, бабусині окуляри, весняний день, сонячна посмішка, англійська мова, кисле яблуко, навчальний процес, тітчина коса, майстрові інструменти, перелітні птахи, плаксивий хлопець, іспанський танець, зручне крісло, дерев’яний стіл, грайливий вітерець, крейдяні гори, залізна воля, золоте серце, осінній ліс, срібний голос, вівсяне печиво, Шевченкові твори, апельсиновий сік, сталеві нерви.

якби я потрапив у давній київ то обовязково б прихопив з собою відеокамеру та фотоапарат. і ось я у давньому києві найперше я зніму на відео камеру того часних відомих людей.зберу зразки зниклих рослин.знайду стародавні книги.зніму на відео камеру війни битви.це все я забиру з собою у теперішній і ще види сьогодні зниклих тварин.думаю це все змінити уявлення про давній київ.

1. не ламати гілля у лісах (краще сухе гілля збирати на землі)

2. не кидати сміття на галявинах.

3. не смітити в лісах, тому що це шкодить довкіллю.

4. не розпалювати вогнище біля сухих дерев, обгороджувати вогнище камінням .

5. не шкодити природі .

6. не ловити диких звірів.

7. не залишати горюче вогнище (краще дочекатися, або потушити його)

8. збирати сміття, та викидати в урну, або забирати з собою

9. зрізати гілля, яке мішає добре та весело проводити час

10. бути охайними та піднімати за собою сміття.

я памятаю, як одного разу ми з батьками ходили до театру. це була дуже цікава вистава, але наші місця були не дуже зручними для перегляду. я майже нічого не бачила, проте я чула красиві голоси, розкішний вокал і виразну вимову буздоганно вивчених реплік. так я трохи розуміла, про що йшлося у спектаклі. і ось, коли величезний дядько, що сидів переді мною, встав і вийшов, я нарешті змогла побачити те, що робилося на сцені. маю сказати, це було просто дивовижно! звучала красива музика,   на сцені танцювали актори у яскравих сукнях. всі рухи були чіткі, відрепетирувані до блиску. кожен танцюрист танцював бездоганно, наче механізм у якомусь довершенному технічному диві! та, на превеликий жаль, чоловік повернувся на своє глядацьке місце прямо переді мною і я, засмучена до нестями, безнадійно впала на стілець. так і закінчився мій похід до театру.

з давніх-давен, у липні, українці шанують івана купала - свято, що знаменує торжество сонця, землі і врожайнсті. люди збираються на березі річки. дівчата співають пісень, плетуть віночки з квітів і запашних трав та пускають їх у річку. до якого берегу припливе віночок - там і чекає дівчину майбутнє заміжжя.  хлопці роблять опудало, яке  підпалюють і, беручись за руки з дівчатами, стрибають через нього. всі люди прагнуть зібрати в купальську ніч різні трави, атже вважається, що саме цієї ночі трави мають цілющу силу. кожна людина шанує чарівне літнє свято івана купала.