Твір переказ в публіцистичному стилі на тему він дав прихисток у слові цілій нації

      я дуже люблю свою маму.за що? за те що вона,піклується про мене,якщо в мене щось не виходить вона мене підтримує,дає поради.іноді вона мене сварить,але цим вона мене вчить на майбутнє.вона дуже лагідна та турботлива матуся.я як її дитина,іноді на неї ображаюся,але все одно я не можу так,щоб з нею не помиритися.

      я вважаю,що вона в мене найкраща мама у світі.вона нас годує,мене виховує,вчить на моє майбутнє життя.мама мене вранці розбудить,скаже на мене щось лагідне,потім я поїм,вдягнусь,а коли йду до школи вона мене поцілує у щічку,і мій настрій одразу стає кращим.

      за це я її і люблю.не цурайтесь своєї матері,бо вона ваша найрідніша людина!

прошу вас прийняти мене на роботу

прошу надати мені житло в гуртожитку

прошу вас перевести мене на другий курс університету

прошу вас про перенесення моєї сесії

прошу надати відпустку у звязку з хворобою

- люди, зупиниться! на що ви витрачаєте свій час? постійно, як комахи снуєте туди-сюди, заради грошей нема коли глянути вгору. ви думаєте лише про мілке, а світ зовсім інший. він великий і прекрасний. ви ж як у кайданах! я скрізь літаю і бачу величність нашої землі. мовчазні гори, які бачили зміну цивілізацій, що загинули, не залишивши й сліду боротьби й життя. коли мене зігріває навесні сонце, нема більшого щастя та прояву любові. ніжні та сильні річки, що розбивають здавалось би незламну кригу. а ви все це намагаєтесь ще й знищити! забрати дім і в себе й в мене. 

життя прекрасне й без коштовних речей, які здатні лише викликати заздрість, й без екзотичної їжі. навчиться бути щасливими! навчитись співати від любові до життя!  

. до маминого дня народження ми з бабусею вирішили підготувати для неї сюрприз. у новенький ящик насипали придбаного в магазині «садівник» ґрунту й висадили розсаду айстр сорту «міледі». майбутню «клумбу» прилаштували на кухонному підвіконні, адже там завжди сонячно. знаєте, що було найважче? не допустити, щоб мама ту розсаду побачила. коли мама прямувала до кухні, брат сергійко відволікав її увагу розмовами, а я у цю мить героїчно затуляла підвіконня собою. бабуся справно поливала зелені кущики, а ми з братом раз на тиждень «підгодовували» їх мінеральними добривами. як ми переживали, щоб квіти не захворіли на свої квіткові недуги! скільки книжок про рослини прочитали! яка це була радість — подарувати мамі квіти не куплені, а вирощені й випещені власними рукам