Анотація книги климко​

настала зима.ми з іринкою пішли ліпити сніговика.взяли морквинку,відерце,гудзички і гайда на двір! ось і вже тулуб зліпили,відерце одягли на голівку,сніговик немов сутінки,мама позвала нас вечеряти.аж тут лягати спати,бачу сніговик танцює! "іринко,іринко,поглянь! "-мовила я.і мамі вже встигла повідомити про це,але чомусь вона лише посміялася.на наступний день я знову до вікна,аж бачу лише ,настала весна.вона така чудова,але чомусь

сьогодні ми ще школярі, але вже усвідомлюємо,що наше найголовніше завдання-учитися.нам потрібні міцні знання, щоб завдяки їм отримувати і моральне, і матерільне задоволення від життя.але навчанна-це ще й самоосвіта, самовдосконалення."мудрим ніхто не вродився, а навчився",-говорить народне прислівья.

з часом удосконалюємося, набуваємо певного досвіду, життєвої мудрості.тому для того. щоб досягти чогось у житті, потрібно вчитися.

деякий час назад я втратила свою прабабусю яка була для мене дуже важливою людиною. вона відішла у потойбічний світ виконавши всі свої задуми. лише після її смерті я зрозуміла ким вона була для мене. з того часу я кожний день навідую всох бабусь та дідусів. тому що напевно праду кажуть лише коли втри\ативши ти розумієш що втратит

справжнім президентом можна вважати лише ту людину, у якого розум, серце і душа цілком належить народу. главою держави, на мій поглюд бути нелегко. для цього потрібно бути людиною цілеспрямованою, сильним духом. існує думка, що робота президента легка. але це не так. якщо б я була президентом, тоя впершу чергу зайнялася б сомодосконаленням. намагалася підвищити стипендію студентам, знизила рівень безробітку.отже, я зробила усе можливе, щоб нам жилося комфортно в рідній українській державі.