2.розробіть модель індивідуальної бесіди: декан - студент; студент-першокурсник - студент-випускник, студент-практикант - керівник практики або свій варіант бесіди, використовуючи різні типи запитань: закрите, відкрите, альтернативне, риторичне, інформаційне, проблемне, провокаційне, навідне. 3.які емоції жести в реченнях? додайте кілька можливих варіантів, дописавши речення. марійка, прищуривши очі, прошепоті сусідка, розмахуючи руками, стиснувши пальці, олексій прошепоті студент, потупивши очі, віталій, поплескавши по плечу товариша,

птах цінується своїм забарвленням, а людину зустрічають не по одягу, а по розуму.

зовні людина може бути дуже гарна. а як до справи – то нічого не знає і не вміє. люди цінують один одного за розум та інші якості. тільки звіри обирають собі пару за найкраще пір’я та спів.

тому справжньою красою людини вважають розум і знання.

маріє iванівно,вітаємо вас з днем вчителя.

привіт друзяко,як же ми давно не бачились!

поздоровляю тебе з днем народження,рідненька матусю!

краю рідний,ти самий прекрасний у цілому світі.

шановні телеглядачі,за техничними обставинами наша программа до ефіру не вийде.

юні дослідники, просимо всіх зібратися у лабораторії.

я не имеюбоевых наград,горжусь отцами,помня неустанно,что ордена и шрамыпостоянноу ветерановна груди горят. горят онисквозь тысячи ночей, бередят память годы фронтовые, ранения, увечья роковые, глаза бессонницей измученных врачей.вас, нецелованныхбезусых пацанов,война рвала на клочьяи дырявила,в полях дивизиии армии оставиладосматриватьсюжеты вечных снов. я истину, конечно, не открою. земля отчизны не случайно плодородна, обильно политая кровушкой народной, тысячелетие брала в себя героев.превозмогаятрудности и боль,не соглашаясьна вторые роли,неистовым накаломобщей волив войне исполнилирешающую роль.к тем, кто погиб,библейская строка,что мертвыев веках не имут сраму,и ту войну,ту мировую драмупотомкамне забыть наверняка! я - родомиз другого поколения,послевоеннымназывается оно,но к подвигам нетленнымя давнопочтенное имеюпоклонение.причастен к ним и искренне горжусь, что славу воинскую бережно наследую, что с вами вместе радуюсь и бедую и что в наследника достойного гожусь.когда приходит май,то над рекойцветами белымидеревья полыхают.под нимистарые солдаты отдыхают-они навечноуходят на покой.безжалостно вас годы мелют в прах, но на поверку, когда совесть просит, идут неспешно те, кто в сердце носит святую память о боевых друзьях.я не имеюбоевых наград,не ,что ждет там - впереди,но ордена на грудиу ветерановпусть всегда горят!

легко  довго   гарно погано вдало   ясно весело дорого   тихенько   ясно, тепліше  темнувато холодно