Подвоєні букви треба писати у формі орудного відмінка обох іменників варіанта А) зустріч, поміч

Б) печаль, мисль

В) подорож, продаж

Г) вірність, мить

  если-бы я был волшебником.

много на свете дел добрых и хороших. еслибы я был волшебником, ябы делал так чтобы все  были  стали добрыми и счастливыми.    ещё я хотел-бы побывать в разных странах, поговорить с детьми разных народов и увидеть дерево «дружбы». сделал чтобы в каждом классе был урок информатики, и чтобы дети третьих классов могли составлять некакую-нибудь маленькую, а большую и интересную программу. чтобы у всех сбылись мечты. а главное чтобы не было этих жестоких войн, а были мир и счастье на всей земле!

у недалекому минулому, коли наше суспільство керувалося абстрактними потребами загального характеру, а проста людина була таким собі "гвинтиком" велечезного маховика, василь симоненко однозначно заявив:

                                    на світі безліч таких, як я.

                                    та я, їй - богу, один.

з підтексту твору виразно вимальовується опоненти автора, для яких народ - сіра маса, натовп. це бюрократи, апаратники- демагоги, офіційні патріоти, що кожну мить "дбають" про свій народ, насправді обдираючи його.

ця ж думка утверджується кожним рядком прекрасного високогуманного вірша: "ти знаєш, що ти-":

                                            усмішка твоя-єдина,

                                              мука твоя-єдина,

                                            очі твої-одні.

звучить ця поезія пристрасно і переконливо. безпосередньо до нашого покоління звернена фраза: "гляди ж не проспи! ".

творчість василя симоненка в усі часи належатиме україні, бо, як писав олесь гончар, " співу свого, для думи своєї в щасливу мить народила його україна. і він-за прикладом найкращих наших поетів-синівською відданістю їй віддячив, напруженими чесним горінням душі".

не одноразово доводилося чути про різноманітність звичаїв і традицій українського народу які використовувался під час проведення багатьох свят.як ось на вечір івана купала наш народ вірив що той хто знайде квітку папороті матиме удачу протягом усього життя. дівчата плели вінки   пускали на воду і вірили якщо вінок попливе уздовж води то дівчина скоро вийде заміж а якщо пристане до берега то їй ще слід почекати.юнаки з дівчатами через вогнище бажаючи так вигнати із себе злиз духів та очистити свою душу.а на свят вечір 6 січня українці готували 12 страв та накривали на стіл.цього дня вони заводили весь скот до будинку і залишали його тут на ніч.посідавши за стіл всі чекали коли зійде перша зірка і лише тоді починали їсти.на різдво діти та молодь ходили колядувати з будинку в будинок з вертепом прославляючи народження ісуса христа.ось такі традиції мого народу.

щоб  повірити в добро, треба почати творити його.

треба тваринам. треба дорослим.

треба поступатися місцем старій людині. треба не ображати менших чи слабших. треба не давати списати, а сісти і розв'язати разом.

трема не ламати гілок дерев. треба взимку підгодовувати пташок. не ламати чужі речі і також не ламати свої. треба поважати труд батьків і всіх людей. не можна не слухатися а тимпаче грубіянити !