Прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено) A Глухо вже по-осінньому гули високі дерева (О. Гончар).
Б Володимир Сосюра поет яскраво самобутній (0. Підсуха).
В Ти не тільки художник а ще й інженер архітектор механік (П. Тичина).
гСело обрамлене веселкою дугою (П. Дорошко).
ДЛюди у радості у горі ми так потрібні одне одному (м. Томенко).​

у лісі під деревом улітку я бачила мурашник.зверху він був укритий хвоєю і всіяний мільйонами ходів.мурахи снували по ньому безперервно.одні тягли до мурашника палички й личинки,інші вибігали з нього у якихось невідкладних справах.тут набігли хмари,і мурашки швидко сховались у мурашник,закрили більшість ходів.вони вміють передчувати погоду.

як рослина не може рости без коріння, так і людина не може жити без батьківщини.

бог подарував нам україну- щедру землю, ніжну пісню, солов"їну мову.моя україна- це й працьовитий і талановитий народ. а я лише маленька частинка його.

я люблю свою рідну землю. цієї любові вчить мене т. г. шевченко, безсмертний кобзар. за свою синівську любов шевченко платив довгими роками заслання, поневірянням на чужині, за неї готовий був "душу погубить".

отже, любити україну ми повинні завжди: і в щасливі дні, і в години нещасть.

в народі кажуть : "зустрічають за одежиною, проводжують за розумом".

  людина-це не одяг, який сьогодні вкрашений коштовностями, а наступного дня може стати одягом жебрака. ні, людина - це душа. і її ми відкриваємо у наших вчинках. на хоробрість вказують не зброя чи обладунки лицаря, а здатність забути про власну безпеку заради ближнього. на милосердя, любов   та людяність - бажання поділитися з немічним чи потребуючим .

  лише наша поведінка розкриває нашу душу для інших. ніби дзеркало вона вказує на всі недоліки чи гарні риси. 

літо-літечко.цікаво,а скільки вже літніх канікул було в тебе? це легко полічити.і всі вони різні.як же їх запам'ятати? спробуй щоліта записувати враження про найцікавіші дні канікул.