Напишіть твір-мініатюру на тему: про що я хотів би попросити тараса шевченка?

      скласти твір-мініатюру на тему "про що я б хотів попросити шевченка" можна так:       тарас шевченко – геній українського письменництва, вірний син свого народу. цей майстер слова вражає мене своєю мудрістю та силою духу. якби мені випав шанс поспілкуватися з великим кобзарем, то я б обов’язково попросив його писати більше творів. адже його поезії – це справжні перлинки, у яких відбивається світовідчуття автора. ще, я б хотів порадити письменникові залишатися таким, як він є: сильним, великодушним та мужнім. а ще попросив би його не перейматися за долю україни. адже вона в надійних руках. ми,   молоде покоління, обов’язково продовжуватимемо боротьбу за незалежність, хоробро боронитимемо рідний край. шевченко – символ патріотизму. його вірші завжди пробуджуватимуть у серцях кожного свідомого українця любов до неньки-батьківщини. школярі вивчають твори шевченка, тому можуть з гордістю сповістити, що вони - духовно освічені люди, які несуть в серцях вірність рідній державі. 

Якщо б сталося диво і я міг би попросити тараса григоровича шевченка про щось, я б попросив його написати ще поезій, але на суто сучасні теми.  звісно, вірші шевченка і так не втрачають актуальності, хоча були написані більше сторіччя тому. у шевченка богато поезій, що будять у людях совість, роблять їх людянішими. до того ж, любов до рідної землі, кохання, дружба - теми вічні. але реалії того суспільства, у якому жив кобзар, значно змінилися за ці роки. з'явилося багато речей і явищ, про які кобзар не міг і мріяти. люди, на жаль, кращими не стали. тепер ми живемо у світі, де люди можуть спілкуватися один з одним, навіть якщо живуть у різних краї але на мій погляд люди зараз стали самотнішими, ніж півтора сторіччя тому. кожен має доступ до величезного об'єму інформації - але все більше людей не хочуть нічого знати і залишаються невігласами. і таких парадоксів чимало. я впевнений, що великий кобзар зміг би знайти вірні слова, щоб написати на ці та подібні теми. 

1)мені чомусь здається , що наприклад  у повсякденному житті людина перед друзями або знайомими робить із себе героя, каже що крута та нічого не боіться. але коли дійсно стається така ситуація коли страшно і тоді інші бачать шо людина вихваляля себе , а на самому ділі вона лише боягуз.

2) або як то кажуть що здається не такий страшний вовк як його малюють.