1. дівчина з косою до пояса чекала свого парубка біля річки. (коса – зачіска)
2. хлопець невміло тримав у руках косу, яку дав йому дід. (коса – сільськогосподарське знаряддя праці)
3. коли ми були на морі, то допливли до піщаної коси. (коса – суходіл в морі)
Спасибо (1)
Ответ дал: Гость
скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості, на весіллі і на похованні.
у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.
коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.
важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
Популярные вопросы