Яйшов по вулиці й зустрів свого друга.ми почали розмовляти про все-все. і ось він задав мені ось таке питання: -слухай друже, а ти мріяш потрапити до міста де є роботи, і вони виконують усю роботу за людей? -спитав він мене. я подумав, і відповів: -так це було б дуже цікава подорож, там нічого не треба робити.-задоволено відповів я. і ми почали міркувати, як би це було класно.
Спасибо
Ответ дал: Гость
все застигло ніби в очікуванні або від жаху. птахи більш не літають, комахи не гудуть.всі поховались. на деревах жоден листочок не ворухнеться.обрій темнішає прямо на очах. великі важкі хмари затулили небокрай. вже десь чути рокотання наближаючого грому.
і ось земля здригається. раз, другий. а за цим перші важкі краплини. ще між вибухами тримається тиша, але скоро це скінчиться.
тепер зрозуміло, що напочатку був не жах, а очікування часу, коли жага скінчиться, і все нап ється і омиється від пилу та спеки.
Ответ дал: Гость
батько та ненька - найрідніші. вони дали нам життя. батьки навчили нас вимовляти перші слова, робити перші кроки, вони передали нам свої знання та уміння. батько та мати вчать нас добру і подолати життєві труднощі. батьки та діти-це одне ціле, яке нічим не роз"єднаєш. вони чекають від нас любові, ласки, поваги, доброти. все це сповнює їхнє життя радістю. я люблю своїх батьківі вони всі зусилля, щоб я росла/ріс людиною з великої літери.
Популярные вопросы