Склади й запиши речення з дієсловами побажали, порадили

2в дружбі-наша сила. коли  в тебе багато справжніх друзів, вони   зможуть тобі у важку життєву  хвилину. дружба -це велика цінність.  виключити з життя дружбу все одно, що позбавити світ сонячного світла. друзі -це наше щастя. а щастя - це коли тебе розуміють і підтримують . щоб мати вірного друга, треба самому бути вірним другом. то ж справді, як стверджує українське прислів*я, у нашій дружбі - наша сила.

3тільки праця є людині жити, харчуватися. будеш сидіти склавши руки, нічого не вийде.

щоб щось мати, потрібно старанно працювати. ти ходиш до школи і здобуваєш там знання, які згодом використаєш   на практиці. за свою роботу отримуєш винагороду. або коли єш мамі і вона за це дає тобі цукерку.

5 з самого раннього дитинства і до глибокої старовини все життя людини тісно пов’язане з мовою. мова – це засіб спілкування людей один з одним. якщо людина цурається своєї мови,не любить її,  вона  не заслуговує на ім’я людини.   дитина ще не навчилася як слід говорити, а її  слух вже ловить гуркіт бабиних казок, материнської пісеньки. казки й пісеньки – це   теж  мова. усе, що люди роблять у світі здійснюється за мови.  без неї   не можна працювати. мова призначена для того, щоб служити спілкуванню людей. отож любіть і шануйте   рідну мову, вона   наш найдорожчий скарб.

8 люди цінують один одного за розум та силу.зовні людина може бути дуже гарна. а як до справи ,то нічого не знає і не вміє. таку людину не можна назвати гарною, тому що краса без розуму нічого не варто. необхідна ще і внутрішня краса: розум та сила.тільки вони роблять людину дійсно гарною. а для того щоб бути розумним ,треба багато працювати,читати, слухати поради  досвідчених людей. я погоджуюсь з цим прислів`ям. адже саме розум та сила     нам у житті  та роблять нас по справжньому красивими.

не можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили. велике творіння  боже, колиска людства, втілення  краси i добра. з перших кроків людини на землі  вона годувала своїми , давала тепло . минали віки. людина розвивалася, розумнішала, вчилася користуватися дарами i силами i "довчилася", на жаль, до знищення хiросiми i нагасакі, до чорнобильської та японської катастрофи. а природа - це ж краса! це могутні ліси, горді гори, безмежні степи, це сонце чи місяць в небі. все це оспівано в народних піснях) i в творах великих митців.i краса ця щедра. ліси - дарують нам свіже, повітря. поля годують нас хлібом, на луках i степах пасуться тварини, що нам молоко i м'ясо. годують нас рибою i несуть наші кораблі водоймища. i все це добро просто гріх не шанувати, не берегти. адже людина сама - частинка природи. i щасливою може бути, лише за умови досягнення гармонії, в злагоді з довкіллям. в іншому разі вона перестає бути людиною. i так завжди. перетворила людина природу на свою служницю, намагаючись силою взяти її скарби - i тепер не оббереться лиха. споконвіку вважалося сенсом життя кожного: посади дерево, збудуй дім, вирости сина. нас на землі кілька мiльярдiв. якби ж то кожний посадив деревце! а якщо кожен знищить по дереву? ! схаменіться, люди! будьте людьми!

люди зробили дуже ьагато поганого природі.

всьому світу треба просити пробачення у природи за те що вони будують заводи, фабрики, машини, викопують і ріжуть дерева, з а те що винищують її потроху. народжуються діти які дуже хворі, або шкіра в них як крильця у бабочок, чи алергія на все пібряд.

отже, людині треба вибачитись за все те що вона робить поганого природі!

за що потрібно просити вибачення? ? за те що вирубуємо ліси, розкидуємо сміття по вулицях міста й села, простити за те, що виносила на собі вона..всі горя і немае що б посадити дерево, вони його люди, бережіть !