тема: ліричний герой зізнається в любові до всього, що його оточує. ідея: адьорість, оптимізм, бо природа і лір. герой- єдине ціле. вірш має життестверджуючий пафос і в змалюванні єдності людини і природи перегукується з віршем о.олеся " чари ночі". жанр-інтимно-філософсьа лірика. римування перехресне віршовий розмір- ямб чотиристопний. метафори: даль ясніє, стоїть у глибині, вітер грає. епітети: тремтячі зграї, пречиста надія, синя глибина. порівняння: серце б*ється як в огні. риторичні оклики: мені дозволить дух життя! ходім! інверсія: голубів тремтячі зграї. черкають неба береги. анафора: кленусь; і-і-ї. повтор(рефрен): черкають неба ереги.
Ответ дал: Гость
1.будемо один-одному.(взаємно тут не потрібно, тому що якщо 1 одному це вже взаємно)2.вам потрібно більш відповідально відноситись до роботи.(тому що тут змішані вищий й найвищій ступені порівняння, а цього робити не можна.)3.у чернігові нами були відвідані майже всі музеї. (тому що приїхавши тут ні до чього, навіть звучить не гарно)4.напередодні було придбано білу тюль.(бо накануні - такого слов ав укр мові нема, це рос слово укр літерами)
Популярные вопросы