Вірші про природу горик ніни петрівни

    чого мені треба – відваги,розсудливості чи зневаги,щоб не втратити рівновагипід ногами? хитається світ, мов човен.хитається від учората ще й сьогодні раз по раз…де опора? а мені, щоб не впасти, требахоч би зірки триматись у небіі вірити, що нідеі ніколи вона не впаде.***о загребущий, судорожний час! чорний едем… посередині нас.а ми забули заповіт і суть.і знов спасати світ іде ісус.і кожен, спотикаючись,за полиспасителя хапає, аж доколине вирве хоч би клаптичок поли -і все,немов прощення відмолив.іде зухвало далі торгуватидушею, лахом, тілом, словом, братом,ще й доказати святість власну може: -– а в мене – он,благословення боже.