Твiр миниатюра,, мова-дзеркало души"

    рідною мовою належить вважати мову своєї націїї,мову предків, яка   пов*язує людину з її народом, з попередніми поколіннями,їх духовними надбаннями.

    людина, яка не розуміє значення рідної мови, віддаляє себе від   культурно-історичного досвіду і досягнень свого народу, його культурно-духовних надбань. для неї вмовкає українська пісня, дума, легенда,перед нею зачиняє двері мистецтво рідного слова.сьогодні культура і мова виявилися об*єднаними в царині духовних вартостей кожної людини і всього суспільства.мабуть,ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності

    мовна культура - це надійна опора у вираженні незалежності думки,розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патриотизму. культура мови - це культура нашої души.

добрий щирий любить природу матусю рiдний край,щедрий,щасливий,працьовитий,розумний,

я думаю, что ленька умел замечать мельчайший, тоньше всего в окружающем мире — даже звук паутины он слышал. мир для леньки, и нины, жив, неповторимый и переменчивый, потому что сами они живы. они имеют живое сердце, которое не остывший от зла или будничности, а горить-палае огнем, реагирует на все искренне и непосредственно. «звук паутины» учит нас, что чудеса и красота в мире есть, только нужно ценить их, уметь заметить, открыть для себя.ятоже после этого рассказа задумался о фантазиях когда я тоже был маленким и мечтал о том что я римский полководец и сражвюс за империю. много лет прошло а явсё ещё мечтаю стат великим полководцем произведение учит нас быт к природе немношко внимательно как это делает льнка.вся кросота котороя нас окружает наченая от атома до все вселеной нас спасёт та красота которую мы замечаем и не уничтожаем конечно это наша природа и наши фантазий