У житті важливо, щоб тебе могли почути — така головна думка твору?

Усвіті багато видатних людей. усі вони талановиті, і з багатьох хотілось би брати приклад. ті, хто досяг найбільших висот у житті, як правило, досягали всього цього своїми зусиллями, своєю власною важкою працею. такі талановиті особи є і в нашому місті - харкові. я хочу розповісти вам про одного з них. його ім'я - олексій кирилович алчевський (1835-1901). він був видатним фінансистом, купцем першої гільдії, власником харківського торгівельного банку. він створив перший у росії (а україна тоді була частиною російської імперії) акціонерний земельний банк, а також декілька акціонерних товариств у галузі гірничодобувної промисловості. майбутній банкір народився 1835 року в сумах, у родині заможного купця. його дід був чумаком, що возив кримську сіль до багатьох міст, включаючи москву та петербург. батько торгував бакалійними та колоніальними товарами. маленький олексій закінчив двокласну початкову школу, потім повітове училище, батьку в бакалійній крамниці. у кінці п'ятидесятих років позаминулого століття він вирішив покинути рідне місто й відкрити власний бізнес у харкові. на вулиці сумській відкрив лавку, де продавали чай. якось він був у курську в справах і там зустрів дівчину, що дуже гарно співала та музикувала. звали її христина журавльова. олексій закохався в неї. у 1862 році вони обвінчались та олексій забрав молоду дружину до харкова. приїжджому було нелегко заробити гроші підприємницькою діяльністю, але тяжка праця та велике прагнення досягти поставленої мети побороли все. у тридцять років олексій кирилович встиг створити торговий банк, за його проектами було засноване друге товариство взаємного кредиту, призначене для фінансування дрібних торговців. у 1871 році він відкрив у харкові земельний банк, де селяни могли брати кредити під заставу власної землі. для селян вигода цієї пропозиції була в тому, що відсоток, під який земля або майно віддавались у заставу, складав лише 7,5% річних і був значно нижчий, ніж у лихварів (15-20%), крім того, люди могли використовувати заставлену землю і в той самий час погашати внески. потім він почав вкладати гроші у гірничодобувну промисловість донбасу, крім цього, він відкрив металургійний комбінат, що випускав вироби не для держави, як переважна більшість в той час, а для приватних підприємців, щоб вони могли розвивати своє виробництво. місто, в якому було відкрито цей комбінат, на його честь названо алчевськом.

народився у чугуєві в україні, походить з родини військового поселенця. одним із його предків був український козак ріпа. хлопцем учився у місцевій іконописній майстерні. в 20 років подався до столиці російської імперії - санкт-петербургу.

з 1883  року в петербурзькій малювальній школі, у 1864-1871    роках  — у петербурзькій академії мистецтв (учень і. кримського), яку закінчив з золотою медаллю і відбув у студійну подорож до італії  і франції

перебування за кордоном

за конкурсне полотно «христос воскрешає дочку іаіра» рєпін отримав право на шестирічне перебування за кордоном в якості академічного пенсіонера за державний рахунок.

рєпін самовільно скоротив перебування за кордоном, де був у 1873-1876  рр., хоча витратив час на вивчення музейних збірок та творів сучасних французьких майстрів. більше того, дещо несподіваний у вчинках художник виставив деякі свої твори в паризькому салоні, незважаючи на заборону петербурзької академії. сам малював відносно мало. для звіту передав у академію полотно казково-театрального характеру «садко у підводному царстві» (1876). за пізнішими оцінками найбільш цікавими були етюди монмартру та веля.