Яким ви побачили лiричного героя вiршiв В. Голобородька? Опишiть його.

для початоку потрібно задатись питанням про яку правду тут говориться,що є правда,і що ж таке важливе шо ми шукаємо його в інших,а не в собі.багато філософів стверджували що знання себе це найважливіше у розвитку особистості.пізнай себе і перед тобою відкриються тайни всесвіту.мабуть тут мається на увазі що немає сенсу шукати правди в інших коли ти не маєш основ,ти всерівно нічого не побачиш.спочатку варто очистити власне око.наша людськість привикла до буденного бруду,і коли проявляються в розумі промені шукання істин,то через нечистість розуму світло тухне.прагення усвідомлення таких істин як "для чого ми живемо" "звідки душа моя" "що є вищий розум" ітд.важливо також задатись питанням в "яких" інших ми шукаємо правди.наше є відображеням нас.переважно будучи пустими тягнемось до пустого.і коли прагнем знайти більшу цінність ніж ця буденність то шукаємо "не в тих".і не розуміючи що шукаємо,не зможемо вибрати правильних вчителів.тому для початку варто розібратись в собі.

сьогодні в україні 60% населення – малозабезпечений клас. сюди входять наймані працівники, пенсіонери, студенти та інше. 35% населення – «середній клас». я ставлю середній клас в лапки. чому в лапках бо це пародія на середній клас розвинутих країн. сюди входять приватні підприємці від кіосків на ринку до тих які мають фінансовий оборот не більше мільйон гривень.

головна думка твору "наше відкриття" ⇒ допитливість друзів про навколишній світ.

план

1. бажання щось відкрити.

2. мурашник.

3. мурашина мова.

4. все заради науки.

власні відкриття на природі:

⇒ подорожник - справді лікувальна рослина, яку мені довелось використати як ранозагоювальний засіб. властивості подорожника мене здивували. він лікує не гірше таблеток та мазей.

⇒ дикий кабан - нічна тварина, яку я колись побачив у заповіднику нашого краю.

сейчас 21 век и часть молодежь кидает ввызов жизни. мы хотим показать, что можем все не смотря на различные трудности которые она нам дает. черные полосы в нашей жизни - это словно вызывающий крик жизни: "ну что? а с этим справишься? ". многие люди ломаются, не хотят продолжать то что начали, теряют но это не правильно! на то нам и это испытание, хотят что б мы стали сильнее, умнее. не нужно опускать голову, а даже наоборот, продолжать идти по жизни с улыбкой, с уверенностью в себе. нужно продумывать тщательно каждый шаг, и смотреть в перед. если не попытаешься, ничего не получиться. в нашем обществе сейчас прогресирует мода на безразличие. люди стали жестокими и перестали замечать чужое более того им даже предостовляет удовольствие причинять друг другу боль. а ведь все наоборот, нужно обьеденяться. стать дружными, поддерживать друг друга.ведь самое главное то какой вызов тебе кинет жизнь, как ты ответишь на него.