Хто допоміг Діку Сенду і місіс Уелдон з Джеком звільнитися з полону работоргівців?​

справжня людина – це, мабуть, чуйна і обачна людина, яка вміє бачити прекрасне і робити добро. вона не прагне виділятися, хоча в душі знає, що чимось не така, як всі звичайні люди. ця людина вміє творити. не важливо, що. але те, що вона робить, завжди естетично виразне. вона цінує друзів, поважає старших і вірить у щастя.не знаю навіть, чому, але у цієї людини повинна бути приваблива зовнішність. бо гіpко, на мій погляд, людина буває ідеальна всередині, а потворна – ззовні. її зовнішність повинна вабити, притягати, а не відштовхувати.часто ми говоримо: «ти справжній друг», «ти справжній герой». а чи задумувалися над тим, яка це людина – справжня і як нею стати? для мене це людина з великої букви, яка робить користь і собі, і ближнім. вона повинна творити добро. і не тільки в умовах лихоліття. хіба мало випробувань випадає у повсякденному житті? щоб бути справжньою людиною, потрібно, перш за все, бути людяним. мабуть, кожен із нас бачив, як якийсь лобуряка мучить кошеня чи іншу беззахисну тваринку? та чи кожен може зупинити його? справжня людина стає до боротьби за чуже щастя, адже ще платон стверджував: здобуваючи щастя для інших, ми знаходимо його для себе: .справжня людина завжди виручить і . чи то старій бабусі принесе хліба, чи малому сусіду з ім завданням. головне – .справжня людина цінує життя. вона живе одним днем. але за свій день встигає корисно попрацювати.зараз, так вважаю, дуже важко стати справжньою людиною. бо таких залишилося не багато. зокрема це ті, що відчули на собі горе, страждання. тож к сучасному житті нам, молоді, немає з кого брати приклад. бо здобуваючи щось, ми йдемо «по головах» інших людей. заради грошей і статку, через ревнощі, заздрість, ми вбиваємо, нищимо, крадемо.візьмімо й такий приклад. хворих у світі багато. а чому наше медичне обслуговування таке дороге? чому лікарі говорять: «немає грошей – ідіть додому, за «так» нічого не зробимо».невже їм не хочеться , врятувати? а головне – чи можна таких людей назвати справжніми?   бути людиною – значить жити високодуховним, цілеспрямованим життям, мати свою незламну життєву позицію. але ще більшої поваги заслуговує така людина, якщо вона не зреклася людяності після всіх життєвих іспитів.

ми всі живемо у цьому світі заради на щось розраховуємо,шукаємо друзів,будуємо кар*єру,чимось не думаємо про наслідки усьго не думаємо про те,що ,навіть,сама дорога серцю людина може завдати удар ножем у забуваємо про те,що нам багато людей,нажаль, ємо посміхнутись потім ми ще задаємо питання "чому все так? я гіден(гідна)більшого! "але не так часто ми замислюємось : "якою повинна бути справжня людина"наприклад,я вважаю,що правжня людина повинна бути   чесною .також в справжній людині,на мою думку,повинна бути цілеспрямованість,адже справжня людина повинна дійти до мети котру вона перед собою поставила.справжня людина не має права брехати,адже насамперд вона буде брехатии не оточуюючим,а самій собі,що просто жалюгідно.людина з великої літери "л" повинна відстоювати своє слово та віддавати відповіть за свої вчинки

зараз стає все помітніше те,що всі якісь похмурі і весь час окутані занепокоєні своїми розумію,що тяжко,але завжди було тяжко,але ж скільки всього було пережито! хіба зараз прийшов час і,не

якби кожна людина хоча б трішки замислювалась над вище сказаним, то й життя кожного з нас і життя суспільства в цілому стало б кращим та більш повноцінним.

1.пан з іваном побратались

2.пан задумав ошукати івана

3.пан обдурив хлопця

4. вони заснули і іван поліз до торби пана

5.спіймали гуску та вдома   общипали, обсмалили, у піч посадили.

6.умова між паном і хлопцем.

7.

«хтів пан когось ошукати,

та й сам »

казка - це епічний фольклорний твір чарівного, пригодницького або побутового характеру, який розповідає про вигадані події. орієнтація на вимисел є однією з найважливіших жанрових ознак казки. сюжет казкового твору завжди утверджує перемогу добра над злом. нерідко казка завершується традиційною формулою: «ось вам казка, а мені бубликів в’язка», «і стали вони жить-поживать, добра наживать» та ін. казкових персонажів прийнято поділяти на злотворців, добротворців та знедолених.

вважається, що казка генетично пов’язана з давньою міфологією. її становлення відбувалося шляхом перетворення міфологічних структур, що поступово втрачали зв’язок з ритуальним дійством, у них послаблювалася віра в істинність міфічних подій, розвивалася вигадка, втрачалася етнографічна конкретність, відбувалася заміна міфічних героїв звичайними людьми, причому увага переносилася з колективної долі на, життя окремої людини.

за змістом і художніми особливостями казки поділяються на кілька різновидів. це казки про тварин, чарівні та побутові казки.

звичайно, казка, як ми звикли, це щось фантастичне, але якщо розмірковувати, то можна віднести казку до реальності. адже ми живемо у казковій країні, де відбувається іноді дещо незвичне, фантастичне. якщо кожна людина згадає свої моменти у житті, які їх здивували, то люди замисляться: а чи правда казка-реальність? тобто все що відбувається з нами - це вже казка, у яку ми потрапили!