Яки були сітуаціі в тексті митькозавтр із юрківки

я живу на гарній вулиці-замковій.вона має таку назву тому, що тут колись був замок.він знаходився на пагорбі біля болота.

на цій вулиці є багато прекрасних будинків.також є невеличкий ставок.влітку ,коли дуже спекотно,там купаються люди.на цій водоймі ловлять рибу.

замкова вулиця найкрасивіша у містечку!  

  козаки-запорожці - волелюбний народ, пам*ять про яких навіки залишиться в літописах, фольклорі та народних піснях. вони завжди відстоювали власні інтереси, доречі, інтереси держано-політиного характеру. це були представники різних верств населення, котрі представляли собою бунтарів за самобутність української держави, за надбання рідної мови та беззахисний народ.

  немає сумнівів, що тогочасні запорожці сьогоднішньому стану нашої державу. адже стан політики та економіки досить сумніний. ми не впевнені в подальшому майбутньому. козаки могли б направити нас на правильний шлях, виходячи з своєї мудрості, патріотизму та життєвого досвіду. 

адже наша величава україна заслуговує розквіту й найвищих досягнень!  

кожна людина спроможна керувати своїми емоціями, душевним станом. у всіх є право вільно висловлювати думку. хоча, у драмі кальдерона"життя-це сон", сехісмундо був обмеженим цим правом, живучи у в"язниці.він не мав власної думки, а лише піддавався громадській думці, через що він і став жорстоким по відношенню до оточуючих. його переповнювало почуття помсти, помсти батькові за тяжку долю. хоча наприкінці твору ми бачимо, як сехісмундо суттєво змінюється на кращу сторону, стає шляхетним. і тут ми розуміємо, що йому вдалось приборкати того звіра, що сидів у його душі.  у сучасності ми навряд зустрінемось з такою ситуацією, тому що люди мають більше прав, і тому вони вільно висловлюють думки, без ніяких ущемлень. приборкати у собі звіра-означає контролювати свої емоції, перебувати у гармонії зі своїм внурішнім світом.тож, слід діяти обдумано,перед тим, як щось зробити.

князь ігор — головний герой пам'ятки. він воїн, політичний діяч русі. здійснив свій подвиг в ім'я рідної землі. не маючи можливості взяти участь у поході проти половців у 1184 році, князь ігор, запальний, честолюбний, побоюючись підозри у небажанні виступити проти половців, вирушив у похід самостійно. незважаючи на затемнення сонця, лиху прикмету, князь не повернув додому, промовив воїнам слова, що стали крилатими: «браття і дружино! лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути». ігор закликав русичів або «голову свою положити, або напитися шоломом з дону». раптовість нападу на ворога важила дуже багато. і в п'ятницю, 10 травня, русичі розбили половецькі війська, взяли великі багатства: «золото, і наволоки, і дорогі оксамити». але автор наголошує, що не багатство було основною метою походу. князь ігор узяв собі тільки почесні військові клейноди — «черлен стяг, біла коругов, черлена гілка, сріберне ратище».