одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.
Ответ дал: Гость
дуже палкий погляд,бистрий,як блискавка.ним світила якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою.невеселе,вовчкувате..
Ответ дал: Гость
захар беркут- центральний персонаж повісті,ватажок тухольскої громади.йому вже 90 років, і все своє життя ця людина віддала громадьі.найповніше рлозкривається його характер коли він стає на чолі тухольскоії грамади у боротьбі з монгол
ами.
захар беркут- мудрий ватажок, саме таким і повинні бути керівники, ватажки і політики.
Популярные вопросы