Чим саме тухольці сплачували князю податки?

  ось нарешті настало літо. саме тоді хочеться покупатися в морі, щось на пі так було з однією дівчинкою мариною. одного спекотного дня, коли безжаліснопекло сонце дівчинка прогулювалась берегом моря і збирала різні красиві камінці і ракушки. але як не втриматися від того, щоб намалювати якийсь малюнок. і дівчинка присівши, почала возити пальчиком по піску та намалювала мене,хлопчика-фігурку. намалювавши його марина радісно побіжала додому, бо вже почало сутеніти. наступного дня дівчинці закортіло знову пійти до моря, подивитися як там я. як вона здивувалася, коли побачила, що я зник й до самой води виднілися якісь маленькі сліди мізерної фігурки. тоді вночі, коли я ще був намальований на березі, меністало дуже нудно і я захотів подивитися що там робиться насправді на світі. тут мене   почали омивати теплі хвилі, що від цього тепла я враз відчув як я оживаю і встаю на ноги. я підвівся і захотів вже рушити, як велика хвиля накинулася на мене і потягла мене у море. коли вона мене затягувала я встигнув вхопитися за якусь ракушку, але хвиля була сильнішою і продовжувала затягувати мене і ракушку за яку я тримався. і тут я потрапиши вже у море, відчув як я тону. але ракушка стала мені в пригоді. я умостився у її дно і чекав, що буде далі. а мене все уносило далі і далі я знав, що врятуюсь тільки тоді, коли якась людина повторить мої обраси на малюнку і тоді я зможу пересилитися в інше тіло. одного дня коли я все плив, настала велика буря. я зрозумів, що зараз мене накроє хвилею та затопить мене. але тут, немов би зрозумівши моє попередження одна дівчинка на ім*я ганнуся, їхавши додому зі школи, повторила мої обриси, намалювавши мене на вікні трамваю. і тоді я квапливо пересилився на той малюнок, залишивши ту страшну бурю тільки у своїх спогадах, як старшну пригоди. тут же я познайомився зі 

1 образ карпа

2 образ ларвіна

3 образ мотрі

4 образ мелашки 

если бы поллианна была бы моей одноклассницей,то я думаю.что наш класс относился к ней как к хорошему человеку и другу.я уверен(а),что поллианна нашла со всеми общий язык и её никто не обижал.я бы дружил(а) с поллианной и часто бы гулял(а) с ней,ведь в жизни не помешает дружить с таким весёлым и оптимистичным человеком.если бы у поллианны были бы плохие успехи,я бы с радостью () ей.на переменах мы бы играли и подготавливались к урокам.

я был(а) бы рад(а),если бы поллианна была бы моей одноклассницей!

захар беркут- центральний персонаж повісті,ватажок тухольскої громади.йому вже 90 років, і все своє життя ця людина віддала громадьі.найповніше рлозкривається його характер коли він стає на чолі тухольскоії грамади у боротьбі з монгол

ами.

  захар беркут- мудрий ватажок, саме таким і повинні бути керівники, ватажки і політики.