Нарисать твір зрадо, як тебе зрозуміти? !

зимняя вы произнесли эти слова, и что предстало перед мысленным взором? может быть, тишина и спокойствие, лёгкий, уютный снег, полная луна и россыпь звёзд по иссиня-чёрному небу? а может быть, метель за окном, вихрь снежных хлопьев, сумасшедшая пляска духов природы и единственная тихая пристань – дом, свеча на

небо - здавалося пташиним морем , небо було блакитне та прозоре як дзеркальце

лелеки - як літаки кружляють над домівками , вертольотики ,

напиши автора бо я можу з иншого твору відповідь дати

якщо то напишіть мені будь ласка

дерево цінять по . а людину - по вчинках.

без науки, як без рук.

одна голова добре, а дві краще.

сказане слово - срібне, а несказане - золоте.

не хвали сам себе, нехай народ похвалить тебе.

епітети: «любий рідний край», «пущі дикі», «буйні ріки» тощо. метафори: «моє серце в верховині і душа моя, моя дума в верховині соколом буя, моя мрія в гори лине наздогін вітрам». персоніфікації: «прощавайте, сині гори, білії сніги, прощавайте, темні звори й світлії луги! прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї, прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї! », «будь здорова, верховино, любий рідний край». нестягнені форми прикметників: «білії сніги», «світлії луги». інверсія: «іду я на чужину»