Цитатна характеристика марти із твору "valse melancolique"

героїні о. кобилянської — талановиті мистецькі натури. (з біографії пись­менниці ми знаємо, що вона вміла малювати, пристрасно любила музику, театр, мистецтво взагалі. тому не дивно, що героїні її «меланхолійного вальсу» — натури мистецьки обдаровані, краси та гармонії шукають вони у творчості.
кожна з дівчат прагне знайти своє щастя, найповніше реалізу­вати свій багатий духовний потенціал. вони такі різні і водночас такі схожі. марта — втілення доброти й лагідності, вона готова «обійняти весь світ, зі­гріти його теплом свого серця», співчутлива, розсудлива, спокійна.

княгиня i рабиня мандруючи понад старим днiпром свiтанками, удень i вечорами, вночi, пiд чистим зоряним шатром, перед вогнем, що руки грiв теплом, я думкою летiв через тумани. туди, в минувшину далеких днiв, коли дiди, забутi й незабутнi, уперше стали мiж високих гiр, оглянули широкий виднозiр, за поколiння дбаючи майбутнi. трудилися у потi своїх чiл, орали землю, ставили оселi, воздвигли городи i частокiл i в клопотi буденних трудних дiл сади садили, будували села. сварилися, бо рiд iшов на рiд i плем'я кров братерську проливало, на князя князь iшов, i був розбрiд, i знов був мир, за рало брався рiд, русi знамена сонце читати далі

скільки існує народна творчість, стільки ж існує пісня. вона скрізь: і в журбі, і в радості, на весіллі, і на похованні. мати співає над дитиною, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахи. кріпаки у своїх піснях виливали весь біль та ненависть до панів та неволі. все, що наболіло, нездійснені мрії, розпач, надію, смуток та тріум народ вкладав у пісні.

чарівність пісень заколисує і відчиняє вікна у те, чим жили люди, що хвилювало їх на протязі багатьох віків. послухай пісні в різних країнах і краще зрозумієш історію та людей цієї країни.