Одного літнього дня перед паликопою омелько кайдаш сидів у повітці на ослоні й майстрував. широкі ворота з хворосту були відчинені навстіж. густа тінь у воротах повітки при ясному сонці, при ясному сонці, здавалася чорною. ніби намальований на чорному полі картини, сидів кайдаш в білій сорочці з широкими рукавами. кайдаш стругав вісь. широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. на сухому високому лобі набігали густі зморшки. кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною». «здорові загорілі жилаві руки»«, і «густі дрібні зморшки» і «сухорляве й бліде лице». він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони плуги та рала і заробляв добрі гроші, але ніяк не міг вдержати їх у руках. гроші втікали до шинкаря. панщина поклала на кайдашеві свій напечаток».
Спасибо
Ответ дал: Гость
1.нелюбов до табунів .
2.образливий вибір конюха.
3. виправдання степанового рішення.
4.змирився.
5.спогади про дитинство.
6.воля.
7. гірка правда. повернення.
Ответ дал: Гость
як і решта неокласиків, рильський безпосередньо своєю творчістю не реагував на політичні події і протягом 1920-х років цілковито ізолювався від радянської дійсності, лише подеколи в одвертій формі (наприклад, у вірші «на світі є співучий лянґедок») чи у вигляді іронічних «відступів» (як у «чумаках» чи поемі «сашко») виявляв обурення проти ідейно-політичної та літературної атмосфери, що панувала тоді.
Популярные вопросы