Накресли в зошиті табличку за зразком і, читаючи твір, поступово заповнюй її

зимуве теплу, як мачушине добро.зимою деньок, як комарів носок.місяць лютий спитає, чи взутий.уночі тріщить, а вдень плющить.зима без снігу — літо без хліба.хто літом спеки боїться, той зимою не має чим гріться.хто про землю дбає, вона тому повертає.добре грунт угноєш — урожай потроїш.                                                                                                                                                                                                           козак з біди не заплаче.береженого бог береже, а козака шабля стереже.хто любить піч, тому ворог січ.сміливість кріпості бере.не такий страшний чорт, як його малюють.                                                                                                                                                                                             як нема сили, то й світ не милий.найбільше багатство — здоров'я.здоров'я маємо — не дбаємо, а стративши — плачем.скрипуче колесо довго їздить.в здоровому тілі — здоровий дух.без здоров'я нема щастя.гарна дівчина, як у лузі калина.вуси — честь, а борода й у цапа єсть.                                                                                                                                                                                                     нема того краму, щоб купити маму.рідна мати високо замахує, а б'є.які мама й татко, таке й дитятко.яке коріння — таке й насіння.яке зіллячко, таке й сім'ячко.який сава — така й слава.багато няньок — дитина без носа.шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.                                                                                                                                                                           місяць лютий — месяц февраль; взутий — обутый; дбає — беспокоится; грунт угноєш — землю удобришь; у цапа — у козла; крам — товар; татко — отец; батьки — родители; заздрий — зависливый; небіж — племянник.

моя улюблена іграшка зайчик. я його дуже люблю. опиши зайчика. навідь коли я виросту я його ніколи незабуду .ця іграшка напиминає мені дитинство.

1.кінь остапа

"кінь під ним гарячий, вороний, той, що у пана лишився на стайні"

2.зовнішність остапа:

"  і міцного, з чорними очима, орлячим носом і темним молодим вусом на засмаленому обличчі"

3.почуття остапа, яке охопило його на чужій землі:

"дивне почуття обхопило остапові груди: замість радості - сильне почуття обурення стрепенуло його істоту. в один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї, і, твердо упираючись ногами в нову, не панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки."

як і решта неокласиків, рильський безпосередньо своєю творчістю не реагував на політичні події і протягом 1920-х років цілковито ізолювався від радянської дійсності, лише подеколи в одвертій формі (наприклад, у вірші «на світі є співучий лянґедок») чи у вигляді іронічних «відступів» (як у «чумаках» чи поемі «сашко») виявляв обурення проти ідейно-політичної та літературної атмосфери, що панувала тоді.

это стихи какие доказывают что он неоклассик