Цитатна характеристика джури клима із твору таємне тоариство боягузів​

мені дуже новела "лось". після прочитання її я глибоко задумалася. про те як ми люди відносимося до природи. до того що оточує нас. хлопчики з новели чинили правильно . мене вражає їх сміливість і благородність, коли вони ризикуючи своїм життям "зрадливу" кригу, незлякалися погроз браконьєра дядьки шпичака , а "подалися в заповідник,щоб заявити охороні" .в той час мене охоплює жах коли я думаю про таких людей як дядько шпичак. я підтримую авторський осуд зажерливості, жортокості шпичака відчутний у його поведінці . діти рятували лося , а він "присівши в виїмку" , насміхався над ними , а потім "шпичак обійшов навколо вбитого звіра й носком ткнув його між роги . я з призирством ставлюся до цього браконьєра , до його трусості коли він злякався за те що діти пішли заявляти охороні "його наче щось тіпануло, коли він зрозумів, що доведеться відповідати за вчинений злочин". отже, ставлення людини до природи - це мірило людської моралі . справжня любов до рідної землі повинна бути не вища споглядальної  а й дійовою, спрямовоною на захист і примноження багатства рідного краю.

наука — це освіта, навички, знання, набуті людиною в процесі навчання, життєвого досвіду .вона повчає, дає життєвий досвід.щоб стати розумним, треба дуже багато вчитися. знання за гроші не купиш! ця праця дуже нелегка, вона потребує багато часу, наполегливості та сили волі. усе в наших силах! треба вчитися і досягати своєї мети.ми повинні цінувати й використовувати свої знання повною мірою. знаючи багато ми ніколи не заблукаємо в ”лісі“ життя.

поезія "молюсь і вірю. вітер грає.." максима рильськогоза жанром: вірш-рефлексія*відтвореноєдність ліричного героя з природою, пройняті життєрадісністю, вишуканістю почуттів.композиція: монологоповідь веде ліричне "я", яке звертається до "ти" і до "іншого".внаслідок якого виникає діалогізм. художнє обрамлення його є відтворити сонцелюбну вдачу героя, його захоплення голубами "ясної" вроди. голуб символізує: любов і вірність; плодючість і життя; виступає алегорією життя людини.

настала снежная зима. долго ждали этой порой дети. никого не удержать дома! шум, смех, шум на улице. с горки мчатся быстрые санки, которые несут лизу и петруся. за ними летит целая ватага мальчонок. с увлечением становятся на коньки иринка и наталочка. неподалеку быстро возникает снежная баба. руководит работой скульптор оля. здесь же бегает косматая собачка тузя. с веселым смехом дети в снег, перебрасываются. веселые, возбужденные, они не замечают мороза.