Характеристика прохора - чорноризця.

  тема: розповідь про благодійну діяльність ченця прохора, його намагання подолати зло — добром у складні для київської русі часи. ідея: возвеличення щирості, доброти, милосердя (прохор), засудження підступності, жадібності, заздрості, жаги до збагачення (торговці, князь святополк).   основна думка: а) «бог дбає про рід людський і дарує йому корисне, очікуючи нашого каяття; б) «суд без милості тому, хто сам не творить милості».   жанр: оповідання.   проблематика: • керівник і народ; • милосердя і користь; • гріх і покаяння; • добро і зло; • вічне і тимчасове.   композиція. експозиція: роздуми про призначення бога, його вплив на людей; розповідь про жорстокість святополка і скромне життя монаха прохора. зав’язка: гуманність прохора у голодні часи на руській землі у доброзичливість у ставленні до людей. кульмінація: конфлікт між іноком і торговцями, пограбування монаха за наказом князя. розв’язка: примирення святополка з прохором; поховання ченця князем у печері.   анімістичні елементи у творі: • гірка лобода (хліб) — стає насолодою; • попіл — сіль; • покаяння святополка — його перемога у війні.   обговорення ідейно-художнього змісту твору (фронтальне опитування). питання для роботи: • за яких обставин людина звертається до бога? • що вона отримує від нього? («є він про рід людський і дарує йому корисне, очікуючи нашого каяття. насилає він на нас інколи голод, інколи раті за порушення законів володаря; та цим владика наш приводить тільки наше до чесноти, бувають віддані за гріхи своїм злим і немилосердним володарям») • в які часи відбуваються події у творі? («було це в дні князювання святополка в києві») • як на початку оповіді характеризується святополк? (« наруги чинив людям цей князь, без вини викорінив дощенту багатьох знатних людей і маєтки у них одняв») • яким чином господь покарав князя? («і за те попустив господь, щоб невірні мали силу над ним: чимало тоді воєн було з половцями. були в ті часи чвари й голод сильний, і в усьому була вбогість на руській землі»)

я вважаю, що компроміс неможливий.

чи може людина називатися хорошею, якщо вона робить погані вчинки? іноді про таких кажуть: "непогана людина" чи "так собі". але що скаже той, проти кого був цей можливо зрадницький вчинок? невже щось середнє, ні добре, ні зле?

а брехня? кажуть, буває брехня заради миру. але ж така миролюбна брехня рано чи пізно переросте в зраду, недовіру, руйнування відносин. , краще було б дати шанс на примирення після невдалого вчинка та гіркої правди, ніж така довготривала брехня, що все одно принесе розчарування.

тільки іноді дуже складно себе вмовити на безкомпромісність.