Художні засоби в вірші м. вороного "іванові франкові"

художні засоби у вірші м.вороного "іванові франкові" :

звертання: мій учителю і друже; о, друже мій; мій славний друже.

еітети: скажений шал, невгамовне сумління, велетень могучий, меч блискучий, страшні удари, таємні чари, святоблива ліра, нікчемний крам.

протиставлення: велетень-гнобитель/геній-визволитель.

порівняння: влучна, як з неба блискавиця; стоять, немовби теж до бою; зав'януть, як без сонця квіти.

риторичні оклики: о, ні!

риторичні запитання: чи все ж те розумом збагнути, / що дасться серцеві відчути? і чи можливо без утрати / свобідний творчий дух скувати?

єдинопочаток(анафора): в ній в с і краси кольори сяють, /в ній всі чуття і змисли грають! ; всі наші радощі і жалі, всі ті боління і надії.

деякі люди вважають,що якщо вони гарно одягнуться,то з ними будуть усі спілкуватися і брати з них приклад.та це не так.звичайно приємніше спілкуватися з людиною яка гарно одягнена,доглянута.але частіше такі люди не знають навіть про те ,як це робити добрі справи,а такі люди,які просто одягнені зазвичай знають ціну життю і тому роблять добро і іншим.не одежа красить людину,а добрі справи,розум,інтелект.

  сільський хлопчина, що виростав на лоні при­роди, під опікою люблячих батьків, змалку привчений до праці, з радістю йде до школи («грицева шкільна наука»). вже на першому уроці вчитель «потягнув його за понятливість різкою по плечах». а далі щоденна бійка, безглузді методи навчання зовсім вбили в хлоп­ця інтерес до шкільної премудрості, перетворили його на переляканого, забитого «тумана вісімнадцятого». після року навчання «гриць вертав додому якраз та­кий мудрий, яким був перед роком». з усієї шкільної науки виніс він лише безглузде «а баба галамага».