Один із найвидатніших полководців античності. Докірнно змінив політично-суспільний і культурний ландшафт стародавнього Середземномор'я і Західної Європи. Представник римського патриціанського роду Юліїв. Народився у Римі, Римська республіка. Послідовно домігся всіх ординарних римських посад. Заробив собі ім'я на боротьбі з консервативними сенаторами оптиматами. Організував перший тріумвірат разом із Помпеєм і Крассом (60 до н. е.). Більше восьми років провів у Галльській війні (з 58 до н. е.), приєднавши до республіки Галлію, західний берег Рейну і частину Британії. Розпочав громадянську війну (49—45 до н. е.) через протистояння з Сенатом. Розбив опозицію на чолі з Помпеєм в Італії, Іспанії (двічі), Греції та Африці, а також розгромив війська їхніх союзників у Єгипті та Понті. Після перемоги став диктатором. Прийняв почесний титул «імператора», що став частиною його імені, однак відмовився від влади стародавніх римських царів. Провів ряд важливих реформ. Убитий в Римі сенаторами-заколотниками на чолі з Брутом. Його племінник Октавіан Август отримав за заповітом більшу частину спадщини і згодом став першим римським імператором.До Цезаря по-різному ставилися при житті, і ця традиція збереглася в Римській імперії: його ім'я всіляко відбілювали прихильники правителів, а опозиціонери вихваляли його жертв і змовників. Дуже популярною була особистість Цезаря в Середні століття і в Новий час. Крім політичної і військової діяльності, Цезар відомий і як літератор. Завдяки та ясності стилю, його твори вважаються класикою давньоримської літератури і використовуються при навчанні латинської мови. До імені Юлія Цезаря відносять титули кайзер і цар, а також назва сьомого місяця року (українською — липня) в багатьох європейських мовах.
Спасибо
Ответ дал: Гость
в россии главным источником для рассмотрения будет дворянство. в те века служба для дворянства являлась обязательной. детей обучали грамоте, а после достижения совершеннолетия приводили на смотр. достаточно серьезной проблемой для человека 17-18 века было пьянство. каждый дворянин обладал каким-то имуществом. это могла быть усадьба или крестьяне. имущество дворянина передавалось по наследству. людям того времени было свойсвенно глубокое религиозное чувство. каждое поместье имело храм. вместе с тем, у одного и того же человека, наряду с верой, можно было встретить жестокость.
образование делало упор на европейскую культуру, которая пришла вместе с произведениями.
таким образом мы видим, что человеку 17-18 века в россии было присуще, с одной стороны — черты истинно , глубоко религиозного человека, с другой — начался процесс европеизации.
Популярные вопросы