Заполните таблицу" и результаты внутренней политики николая 1"​

москву сожгли её же жители. сделали они это для того чтобы город не достался нарполеону, который мечтал вьехать в покоренную столицу великой по тому времени страны на белом коне как абсолютный победитель. он привык, что жители завоеванных им ранее европейских столиц встречали его с почестями и уважением, так, будто его приход был праздником и спасением для них. москвичи же сожгли свой город и покинули его, скрываясь где-то в деревнях и селах под москвой. это была идеальная стратегия, потому что наполеон, увидев опустевшую обугленную столицу, не посчитал случившееся своей победой. более того, это было унизительно для него, поэтому он развернул свои войска и покинул москву. таким образом она не вошла в списки завоёванных им городов.

гетман прославился морскими на крым и турцию. в 1607 г. войско сагайдачного овладело мусульманскими крепостями очаков и перекоп, в 1608-1609 гг. совершено нападение на побережье турецкой провинции анатолия. в 1613 г. казаки сагайдачного дважды выходили в черное море, опустошив несколько крымских городов. к очаковскому порту, куда казаки возвращались из походов, султан ахмед i направил большую эскадру, однако сечевики ночью напали на турецкий гарнизон и разгромили его, захватив немало галер. в том же году сагайдачный разбил татар на самаре — притоке днепра. в 1614 г. запорожцы захватили турецкий портовый город синоп, где разрушили крепость, уничтожили гарнизон, захватили арсенал и освободили невольников-христиан. в следующем году сагайдачный с казаками на 80 кораблях-чайках достиг константинополя, поджог его гавань и опустошил пригороды. в 1616 г. запорожцы овладели турецкой крепостью каффа, расположенной на месте современной феодосии. захватив город, казаки сожгли военные корабли в гавани и освободили немало пленников. от каффы они двинулись к синопу и трапезунду и захватили их штурмом. ни до, ни после сагайдачного (за исключением, возможно, кошевого атамана и. сирко) казаки не достигали подобных военных успехов.под давлением турок польша потребовала от сагайдачного прекратить нападения на османскую империю и ограничить количество реестровых казаков.

під час великого посту 1653 року нікон оголосив проведення церковної реформи, що мала на меті уподібнення російської церкви іншим православним церквам. йшлося про обрядові і літургійні відмінності, що сформувалися протягом кількох віків між православними церквами. відмінності стосувалися кількості пальців, якими виконувалося хресне знамення, кількості разів вимови слова «алилуя» під час служби, напрямку руху процесії навколо святинь, кількості просфор при причащенні, написання імені ісуса.підняте ніконом питання реформи знайшло повну підтримку царя олексія, у перекладах богослужбової літератури надав київський монах єпифаній славинецький. 1654 року реформи були затверджені церковним собором, окрім обрядових особливостей постановлено було також у відповідність з візантійськими і богослужбову літературу.проте реформа знайшла ів і призвела до розколу церкви на прихильників реформи — «ніконіан» та ів — «старообрядців» або «розкольників», яких очолив аввакум петрович. аввакум вважав, що старі російські книги краще відпові православній вірі, тоді як нікон керувався політичними мотивами — бажанням оволодіти константинополем і служити у святій софії в співслужінні з константинопольським патріархом.владна підтримка ніконіанських реформ вирішила їх успіх. прихильників старого обряду 1656 року було постановлено відлучати від церкви, а згодом і піддавати суворим карам. так, був страчений митрополит коломни павел, ув'язнена і загинула від голоду бояриня феодосія морозова. широко практикувалося спалення заживо вірних у зрубі, зокрема 1682 року такої участі зазнав і сам протопоп аввакум. переслідування старообрядців спонукало їх до втечі до глухих районів московського царства або закордон.

это произошло из-за того что греция хотела народу персии