Характеристика шапинкових грибів

Відповідь:

До шапинкових грибів відносяться білі, підберезники, підосичники, сироїжки, мухомори. Вони ростуть у лісах, на луках, болотах. Більшість з них – сапротрофи.

Грибниця (міцелій) шапинкових грибів розташована у верхньому шарі грунту, багатому перегноєм. Як і у більшості грибів, вона складається з безлічі гіф – це слоєвіще гриба. У теплу вологу погоду частина гіф грибниці утворює плодові тіла, що виходять на поверхню. Плодові тіла зазвичай складаються з капелюшки та ніжки. Багато шапинкових грибів живуть тільки у взаємозв’язку з деревами. Їх грибниці щільно обплутують тонкі розгалуження коренів дерев і виконують функцію кореневих волосків, тобто грибниці сприяють постачання дерев водою і мінеральними речовинами. Від дерев гриби отримують готові органічні речовини. Тісний взаємозв’язок шапинкових грибів та дерев – це мікориза – приклад взаємовигідного Суперечки у шапинкових грибів розвиваються в нижньому шарі капелюшки. У одних шапинкових грибів спори розташовуються на платівках, радіально розходяться від ніжки. Це пластинчаті гриби. У інших – спори утворюються у вузьких трубочках капелюшки. Це трубчасті гриби.

Пояснення:

в эритроцитах человека и лягушки содержится гемоглобин (по этому кровь красного цвета), наличии клеточной стенки,цитоплазмы.

молекула днк двухцепочечная следовательно нуклеодитов для транскрипции потребуется: 300,000/2=150,000 нуклеотидов. аминокислота кодируется тремя (одним кодоном, триплетом), значит для синтеза данного белка необходимо: 150,000/3=50,000 аминокислот. длина цепи соответственно 150,000 х 0,34 нм = 51,000 нм (один нуклеотид занимает в молекуле днк 0,34 нм).