Характеристика шапинкових грибів

Відповідь:

До шапинкових грибів відносяться білі, підберезники, підосичники, сироїжки, мухомори. Вони ростуть у лісах, на луках, болотах. Більшість з них – сапротрофи.

Грибниця (міцелій) шапинкових грибів розташована у верхньому шарі грунту, багатому перегноєм. Як і у більшості грибів, вона складається з безлічі гіф – це слоєвіще гриба. У теплу вологу погоду частина гіф грибниці утворює плодові тіла, що виходять на поверхню. Плодові тіла зазвичай складаються з капелюшки та ніжки. Багато шапинкових грибів живуть тільки у взаємозв’язку з деревами. Їх грибниці щільно обплутують тонкі розгалуження коренів дерев і виконують функцію кореневих волосків, тобто грибниці сприяють постачання дерев водою і мінеральними речовинами. Від дерев гриби отримують готові органічні речовини. Тісний взаємозв’язок шапинкових грибів та дерев – це мікориза – приклад взаємовигідного Суперечки у шапинкових грибів розвиваються в нижньому шарі капелюшки. У одних шапинкових грибів спори розташовуються на платівках, радіально розходяться від ніжки. Це пластинчаті гриби. У інших – спори утворюються у вузьких трубочках капелюшки. Це трубчасті гриби.

Пояснення:

одна из причин видового разнообразия насекомых – их мелкие размеры. по сравнению с крупными организмами они имеют целый ряд преимуществ, таких как освоение новых сред обитания, энергии и пищевых ресурсов для своего развития. большинство насекомых и особенно их личинки ведут скрытный образ жизни. мелкие размеры делают возможным активное использование естественных полостей в почве, подстилке, под корой, в гниющих субстратах, а также переход к обитанию в тканях живых растений и к паразитизму. освоение новых экологических ниш ведет к бурному видообразованию.

у эритроцитов человека, не имеется ядра ,   что спосбствует им переносить им больше кислорода.