Характеристика шапинкових грибів

Відповідь:

До шапинкових грибів відносяться білі, підберезники, підосичники, сироїжки, мухомори. Вони ростуть у лісах, на луках, болотах. Більшість з них – сапротрофи.

Грибниця (міцелій) шапинкових грибів розташована у верхньому шарі грунту, багатому перегноєм. Як і у більшості грибів, вона складається з безлічі гіф – це слоєвіще гриба. У теплу вологу погоду частина гіф грибниці утворює плодові тіла, що виходять на поверхню. Плодові тіла зазвичай складаються з капелюшки та ніжки. Багато шапинкових грибів живуть тільки у взаємозв’язку з деревами. Їх грибниці щільно обплутують тонкі розгалуження коренів дерев і виконують функцію кореневих волосків, тобто грибниці сприяють постачання дерев водою і мінеральними речовинами. Від дерев гриби отримують готові органічні речовини. Тісний взаємозв’язок шапинкових грибів та дерев – це мікориза – приклад взаємовигідного Суперечки у шапинкових грибів розвиваються в нижньому шарі капелюшки. У одних шапинкових грибів спори розташовуються на платівках, радіально розходяться від ніжки. Це пластинчаті гриби. У інших – спори утворюються у вузьких трубочках капелюшки. Це трубчасті гриби.

Пояснення:

нижняя часть стебля у мха кукушкина льна оканчивается (ризоиды - находятся в почве, выполняют функции отчасти сходные с корнями - удержание растения в почве, транспортировка воды и питательных веществ к другим органам растения). нижняя часть стебля полевого хвоща заканчивается подземным корневищем. причем, корневище у хвоща достигает в длину 8 метров, помимо запасающей функции, приедставляет собой орган вегетативного размножения.

корневи́ще — видоизменённый побег, обычно подземный, с чешуевидными, недоразвитыми или рано отмирающими листьями, верхушечными или пазушными почками, придаточными корнями. 

почва  — поверхностный слой литосферы земли, плодородием и представляющий собой полифункциональную гетерогенную открытую четырёхфазную (твёрдая, жидкая, газообразная фазы и живые организмы) структурную систему

если взять самые древние этапы ,то именно в этот период у человека по отношению к природы были взаимовыгодные отношения.