Наявність зябрових дуг в ембріональному розвитку характерний для таких організмів як​

Зя́брові ду́ги (лат. Arcus branchiales) — частина вісцерального черепа хребетних, хрящові або кісткові утворення, що розміщуються в стінці глотки між глоткових кишенями.[1]

У круглоротих зяброві дуги суцільні, з'єднуються поздовжніми поперечинами і формують зябровий кошик, розташований назовні від зябрових мішків.

У риб може бути від 3 до 7 зябрових дуг, кожна з яких первинно розділена на 4 рухливо з'єднаних відділи і розміщується між зябровими щілинами, на їх зовнішній стороні розвиваються зябра.

У наземних хребетних зяброві дуги частково редукуються, частково входять до складу скелету гортані, трахеї та під'язикового апарату.

28+28=a+t=56

100-56=44(г+ц)

г=ц=44: 2=22

ответ: а=28,т=28,ц=22,г=22.

гемоглобин-белок был бы растворен непосредственно в крови, то ее вязкость была бы такая высокая, что вряд ли она могла обращаться по кровеносным (от вязкости жидкости зависит величина сопротивления ее току, согласно закону пуазейля). а естественно бы изменилась и работа сердца.это ознало ,что медленное поступление к органам тока крови может к смерти.