Наявність зябрових дуг в ембріональному розвитку характерний для таких організмів як​

Зя́брові ду́ги (лат. Arcus branchiales) — частина вісцерального черепа хребетних, хрящові або кісткові утворення, що розміщуються в стінці глотки між глоткових кишенями.[1]

У круглоротих зяброві дуги суцільні, з'єднуються поздовжніми поперечинами і формують зябровий кошик, розташований назовні від зябрових мішків.

У риб може бути від 3 до 7 зябрових дуг, кожна з яких первинно розділена на 4 рухливо з'єднаних відділи і розміщується між зябровими щілинами, на їх зовнішній стороні розвиваються зябра.

У наземних хребетних зяброві дуги частково редукуються, частково входять до складу скелету гортані, трахеї та під'язикового апарату.

почка является зачаточным побегом потому, что в онтогенезе побег развивается из почек зародыша или из пазушной либо придаточной почки.

онтогенез – развитее организма с момента оплодотворения до смерти.

признаков много,а хромосом мало,поэтому на одной хромосоме расположено много признаков.эту закономерность морган проследил на мушках дрозофиллы.

серое тело,нормальные крылья скрестили с чёрным телом и зачаточными кряльями.в первом поколении получилось серое тело и норм.крылья,

серое тело и норм.крылья скрестили с чёрным телом и зачаточными крыльями.во втором поколении получилось: 41,5%серое тело и норм крылья; 41,5%чёрное тело,зачаточные крылья(всего 83%-признаки расположены на одной хромосоме,сцеплены и наследуются вместе); 8,5%серое тело,зачаточные крылья; 8.5%чёрное тело,нормальные крылья(всего 17%-морган объяснил явлением коньюгации и кроссинговера.