Фрагмент твору "гарно тут стояти отак після доброї роботи й думати. здивується напарник. здивується й бригадир, глянувши на зораний лан "(о. сизоненко) . ось фрагмент твору+автор, прошу найти сам твір. (назва можливо "любов")

найрідніша мені людинамоя найрідніша у світі людина - це моя мама. вона дала мені життя і з перших моїх днів піклується про мене. вона завжди поруч, коли мені погано. вона все робить для мене та заради мене. коли я хворію - вона сидить біля мого ліжка, турбується про мене. коли я перемагаю - вона завжди поруч, радіє моїм успіхам. вона мій найкращий друг і порадник. і за це я їй безмежно вдячний. 

різні пори року несуть різний настрій. хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці. а я люблю осінь.це така лагідна, щедра на плоди пора року! клени одягнулися в рум'янець. вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов жовтень. іноді тихенько своє різьблене листя. раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів.як ніжно золоті берізки серед зелених сосен. вони опустили вітки і засмучуються, що скоро прийдуть холоди. схожі на величезних велетнів, розкинувши вітки, стоять жовто-зелені дуби.високо в небі дзвінко курликають журавлі. вони збираються у зграї і летять на південь. десь високо вгорі перекликаються дикі гуси. у рідних краях дуже холодно, і вони вимушені летіти туди, де тепло. тільки горобці літають навколо і дзвінко цвірінчать, тому що їм нікуди поспішати.а я гуляю і думаю-яка все - таки журавлина наша осінь!