Твір щоб повірити в добро, треба почати творити його

щоб  повірити в добро, треба почати творити його.

треба тваринам. треба дорослим.

треба поступатися місцем старій людині. треба не ображати менших чи слабших. треба не давати списати, а сісти і розв'язати разом.

трема не ламати гілок дерев. треба взимку підгодовувати пташок. не ламати чужі речі і також не ламати свої. треба поважати труд батьків і всіх людей. не можна не слухатися а тимпаче грубіянити !

батька й неньку поважати – кращу долю мати

батько й мати дитині життя, вони навчають її жити в суспільстві, досягати мети. батьки бажають своїй дитині щастя та здоров’я, прагнуть виховати достойну людину. вони прагнуть передати їй знання та досвід, який здобули самі, та   дитині досягнути успіху в дорослому житті.

але не завжди діти розуміють прагнення своїх батьків. нажаль, деякі діти вважають, що самостійно можуть вирішувати різні проблеми і рідко прислухаються до порад рідних. вони нехтують наставляннями, намагаються робити все по своєму. ці діти не поважають своїх батьків, вони вважають себе більш досвідченими і самостійними. і не рідко така неповага до близьких стає причиною того, що дитині досить важко досягти мети, вона погано вчиться, в неї погіршуються взаємовідносини з дорослими людьми.

я вважаю, що дитина повинна поважати своїх батьків, прислухатися до їх порад,  намагатися робити те, що від неї вимагається. така дитина буде краще навчатися і досягне більших успіхів у житті.

різні пори року несуть різний настрій. хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці. а я люблю осінь. це така красива пора року. клени одягнулися в рум'янець. вони коштують, замислившись, на лужку, немов сумують про те, що прийшов жовтень. іноді тихенько знімають своє різьблене листя. раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів. як ніжно золоті берізки серед зелених сосен. спустіли гілки і засмучуються, що скоро прийдуть холоди. схожі на величезних велетнів, розкинувши гілки, коштують жовто-зелені дуби. високо в небі дзвінко курликають журавлі. вони збираються в зграї і летять на південь. десь високо вгорі перекликаються дикі гуси. у рідних краях дуже холодно, і вони вимушені летіти туди, де тепло. тільки горобці літають навкруги і дзвінко цвірінькають, оскільки ним нікуди поспішати. а я гуляю і думаю - яка гармонія фарб і звуків!