Переді мною – вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. “Це на удачу, ця квітка – щоб добробут був у сім’ї” – розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. “Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці”, – продовжує вона: “Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання.
Спасибо
Ответ дал: Гость
Розділ науки, який вивчає словосполучення і речення - це синтаксис
Ответ дал: Гость
пісня завжди іде пліч-о-пліч з людиною. коли нам добре, ми співаємо веселі пісні, танцюємо,веселимося. а коли погано на душі, коли не можливо сказати і описати ту біль, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти. у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
Популярные вопросы