абонесподівана зустрічна день народження мені батьки подарували собаку. а тварини потребують догляду, тому в мої обов'язки входило гуляти з собакою уранці і увечері. теплим літнім вечором ми з дружком, так звали мого собаку, йшли стежиною в лісу. на поляні вже не було нікого. дружок весело бігав біля мене, а потім раптом насторожився — і побіг в протилежний бік, де почав весело гавкати. цікавість змусила і мене підійти туди, де весело крутив хвостиком дружок. коли я підійшов і намагався розгледіти, що ж побачив під кущем мій собака, то відчув, що щось дряпає мені ногу. я опустив очі до ніг і побачив, як по штанині дерлося перелякане маленьке котеня. воно втекло від собаки і просило захисту у мене. я узяв котеня на руки, приголубив і заспокоїв його. котеня приємно замурчало.додому ми повернулися утрьох.
Ответ дал: Гость
літо – неповторно чарівна пора. довгими, нудотними зимовими вечорами ми з солодким завмиранням серця пригадуємо його минуле пришестя і будуємо неймовірно-фантастичні плани на прийдешній сезон визволення: тіла - від сморідних обіймів поношеного «всесезонного» одягу; душі – від незліченних тортур стресами, буденністю та надокучливою увагою заздрісно-пліткарського соціуму. і не має принципового значення до якого місця перебування вас прив’язує запис конторника на одинадцятій сторінці синьої «три зубастої» книжечки – села чи райцентру, міста чи мегаполісу, ви з однаковою одержимістю та фанатизмом будете поклонятися «ідолові літа», цурпелячи до його вівтаря останні крихти зекономлених, далеких від поняття «олігархічні» або «пристойні», статків
Популярные вопросы