Вибірковий переказ тексту наукового стилю на тему розвиток освіти в київській русі​

эгоизм,не только отражает,ту душу.своими поступками,но и влияет плохо на него же в дальнейшем.люди будут думать о человеке,который,истрибил,в вас капельку доброты вашей,не хорошо.у таких людей появляется черта.пофигизма.им наплевать на чужие страдания,они пройдут мимо,даже не протянут руки ,это схоже с уродством человека в отккрытой форме,а что внутри,это,доброта,отзывчивость,восприятие,понимание,взаимопонимание.

…з діда прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустрічає великодній ранок. дзвони церков не дзвонять, а виспівують на весь світ: «христос воскрес! » люди йдуть до церкви (адже всю ніч чекали цієї звістки) і з уст в уста передається: «христос воскрес! воістину воскрес! » вийнято найкращий одяг. усе, що сьогодні одягають, одягається вперше — готувалося до великодня. у кошиках, сплетених з лози, стоять паски, вода, яйця, усілякі смачності що у кого є: сало» ковбаса, пироги. і усе те прикрашено чистим білим рушничком, чекає на себе краплі свяченої води. а церква і довкола церкви — мов великий живий квітник. люди стоять у душевній тиші і просвітленості. …встало сонце. урочиста процесія виходить із церкви. рід признається до роду, христосується, дарує на пам’ять по душам померлих писанки і пасочки. і така велика радість панує над людьми, ніби щойно над цим окрайцем землі перелетіли святі.

сьогодні зранку надворі було похмуро, насупилось сонце. визирнула у вікно - сіється дощ. не встигла я засумувати, як дощ перестав і сонце усміхнулося.

                                        політ на планету сатурн

я олег. у мене є два найкращих друга. іван і андрій. ми довго товаришуємо. одного дня ми хотіли полетіти на планету сатурн. ми збудували ракету і почали взлітати. оленка і даринка махали нам хустинками, а маленька марійка добре дивилася на нашу ракету тримаючи в руках м'якого ведмедика.

  коли ми долетіли до планети сатурн ми захоплювалися красою космосу і красою цієї планети. на планеті ми побачили не велику хатинку і ми почали рухатися до неї. ми зайшли в хатинку і побачили там місцевих жителів ціє планети. я, іван і андрій познайомилися з сім'єю інопланетян. ми не довго погостювали там і полетіли назад додому.

коли ми прилетіли оленка, даринка і маленька марійка зі своїм ведмедиком тобі зустрічали нас обіймами і розпитували все, що ми бачили там на сатурні. ось такий політ на планету сатурн вчинили ми.