Твір "подвиг українського народу у 2 світовій війні" на матеріалі ніч перед боєм​

колись я був уже на морі.так мені там дуже , а як море може не сподобатись? море - це ніби відображення неба,таке безкраєта мрійливе.воно захоплює тебе своєю природою.я люблю плавати в морі та гратися з хвилями.а вечорами прогулюватися по березі,слухати шепіт вітру,шум морських хвиль,та вдивлятися в сяйво зірок.прощаючись з морем я копійки,щоб повернутися до нього знов.це є така цікава традиція.

бука я   звук (йа)

[я]-гласная буква.              

якби всі українці були як одна велика сім'я, то кожен один одному. всі дружньо жили. ніхто ніколи не сварився. українці знали б один одного.

в одному місті живуть троє діточок - алінка-малінка, катеринка-картинка та марішка-малишка. дружба їх почалась ще з дитинства, коли вони втрьох одну на всіх гойдали колиску з іграшкою-немовлям. і ось восени всі вони пішли до школи, але кожна в свою. і так сумно це їм здалося, що кожного дня з нетерпінням вони чекали одна на одну во дворі свого дома. і не минало дня щоб вони не зустрілися, та не розповіли усі пригоди за день у школі. одного разу алінка-малінка війшла у двір з маленькою собацею. дівчата брали їі у руки и гладили по черзі. відтепер у їхній компанії стало на одного друга більше. катеринка-картинка того ж вечора почала прохати батьків про собачку або кішечку. і марішка-малишка вмовляла своїх батьків подарувати їй яку-небудь тваринку. але нічого не змінилося. так и гуляли вон в-чотирьох, кожного дня. а не забаром прийшла зима. після занять не так вже й часто стали вони зустрічатися, все рідше це вдавалось всім трьом дівчаткам . та одного разу, після нового року на зимових канікулах вони зателефонували одна одній щоб поздоровити зі святом друг друга  і дизналися приємних новин - обом дівчаткам подарували тваринку. катеринці - собачку , а маринці - кішечку. і тоді дівчата домовились - як тільки на вулиці стане тепліше, обов,язково гулятимуть зі своїми тваринками разом. так в них з,явилась ще й твариннам компанія нерозлучних друзів.