Твір "подвиг українського народу у 2 світовій війні" на матеріалі ніч перед боєм​

стіл - столи,

похід - походи,

нора - нірка,

літ- летіти ? , лід - льодовий,

перо - пір`я,

річ - речення

деякий час назад я втратила свою прабабусю яка була для мене дуже важливою людиною. вона відішла у потойбічний світ виконавши всі свої задуми. лише після її смерті я зрозуміла ким вона була для мене. з того часу я кожний день навідую всох бабусь та дідусів. тому що напевно праду кажуть лише коли втри\ативши ти розумієш що втратит

нещасна,неправдива людина,що добровильно й легко зрикаеться ридной мови.щаслива,праведна людина,що в радости и гори будуе слово своей земли.цуратися мову ,звичай ридного краю,його людей-означае скаличити свою душу,зрадити самого себе.а людина що втратла себе-уже не людина.вона не може ани плидно працювати,ани повноцинно розвиватися.така людина,немов уражена смертельною заразною хворобою,-уси вид ней намагаються знаходитись подали вид ней,бо разом з нею бути неприемно.нещасни,прокляти батько й мати.що народжують перевертнив.видцуратися ридной мови означало позбутися закодованих у ний добра.правди.чести,щирости.зрикшись цих якостей,людина втратила б не лише кровни звьязки з народом але й власний моральний коринь.

перед грозою

ясне   небо потемніло. зашуміли  дерева. налетів вітер. ось уже і сонце сховалось за важкими хмарами. спалахнула блискавка, десь дуже близько прокотився грім. залопотіли кроки довгожданого дощу