Після речення "Сонце сідає... " можна поставити лише кому, якщо серед варіантів його продовження вибрати ... місяць сходить.
... навколо стає темно.
... діти ідуть у домівки.
... птахи летять у вирій.​

Сонце сідає, місяць сходить.

Объяснение:

різні пори року несуть різний настрій. хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці. а я люблю осінь.це така лагідна, щедра на плоди пора року! клени одягнулися в рум'янець. вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов жовтень. іноді тихенько своє різьблене листя. раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів.як ніжно золоті берізки серед зелених сосен. вони опустили вітки і засмучуються, що скоро прийдуть холоди. схожі на величезних велетнів, розкинувши вітки, стоять жовто-зелені дуби.високо в небі дзвінко курликають журавлі. вони збираються у зграї і летять на південь. десь високо вгорі перекликаються дикі гуси. у рідних краях дуже холодно, і вони вимушені летіти туди, де тепло. тільки горобці літають навколо і дзвінко цвірінчать, тому що їм нікуди поспішати.а я гуляю і думаю-яка все - таки журавлина наша осінь!

часто люди даже не представляют себе, как сильно любят ее на самом деле. истинную привязанность к ней возможно ощутить, только покинув родную землю. и вот тогда человек, никогда не понимавший громких фраз о любви к родине, к своему удивлению, замечает, что скучает по родной стороне. и все сравнивает: а там сугробы зимой выше были, и улицы просторнее, и палисадники гуще. и детство мимолетное там прошло. а главное, на родине осталась семья, родные люди. именно о сильнейшей связи человека с милым краем, с семьей и рассуждает известный публицист л.успенский в своей статье. раскрывая роль семьи в становлении личности человека, он поднимает проблему, особо актуальную в наше время: необходимость воспитания любви и уважения к традициям семьи, родного края, страны.автор считает, что родина начинается в первую очередь с отчего дома, и я согласна (согласен) с ним. любовь наша к милой земле должна проявляться в поступках. не на словах. есть у ахматовой мудрый стих «родная земля»: «в заветных ладанках не носим на груди,о ней стихи навзрыд не сочиняем,наш горький сон она не бередит,не кажется обетованным но ложимся в нее и становимся ею,оттого и зовем так свободно — своею.»да. все так. и каждый из нас рано или поздно «ляжет в неё». важно оставить после себя детей, которые продолжат род и также передадут своим детям знания, обычаи, традиции родного края.нравственность закладывается в семье. все-таки права пословица: «яблочко от яблоньки не далеко падает». если мы будем помнить об этом, то и сами станем лучше, и детей сможем воспитать полноценными личностями.