Морфологічний розбір прикметника. Невелику на українськой мові

нажаль зараз я не маю можливосьтi зупинити пидвищиня цiн чи голод

деяких мiст в звяску з катастрофами. та посадити дерево,чи намагатись

тримати природу в чистоти я можу, така невелика моiй краiни не всим буде помитна.хоч вона не велика та

— доброго дня, пане. чи не будете ласкаві мені ? — доброго дня. звичайно. яке у вас питання? — розумієте, у моєї племінниці завтра день народження. хочу подарувати тваринку, щоб і очі радувала, і клопіт не завдавала. кого б ви порекомендували?   — подивіться на цього чудового папугу. буде весело цвірінькати и підіймати настрій.— цей варіант одразу відпадає. бітько дівчинки страждає на головний біль. думаю, зайвий гамір у домі йому не потрібний.

—тоді візьміть маленького хом'ячка. багато клопіт він не завдасть, але привчити дівчинку до відповідальності.— слушна думка. але ж просто я його не принесу. потрібна ще, мабуть, клітка і корм, хоча б на перший час.— усе це є в нашому магазині. можете бути спокійні.зараз принесу все потрібне.— будьте так ласкаві.— ось і маленький хом'як зі своїм "приданим".забирайте.з вас 250 гривень за все.— гарно дякую за . до побачення.— звертайтесь ще. хай вам щастить. 

відповідальність не існує сама по собі, а завжди знаходиться у певному контексті. деякі питання можуть видаватися непридатними для вирішення через їхню масштабність і при цьому, як правило, критерії правильного і неправильного у суспільстві досить тісно переплітаються. іноді масштаб проблем є настільки великим, що відповідальність особи здається неспроможною щось змінити, – власне кажучи, чим більшою є масштабність проблеми, тим менше особа відчуває свою здатність реально вплинути на ситуацію. цей принцип завжди брався на озброєння тоталітарними режимами, які навмисне збільшували масштаб до такої міри, щоб ніхто вже не визнавав своєї відповідальності, значущості. таким чином, особу позбавляли повноцінної людської індивідуальності, зводячи її роль до звичайного гвинтика гігантської машини.

на мою думку,жоден письменник не може обійтися без прикментиків,бо він посто напросто не зможе написать гарній твір або вірш.адже твір у я кому не моє жодного прикментика буде дуже нудрим,не цікавим та  його ніхто читати не захоче.