чудова пора осінь.небо ніби зв"язане з мокрою землею сірими ниточками дощу ,а на вікні крапельки, неначе сльозинки.небо чомусь плаче , а може не плаче. а напуває стомлену землю.на кожній тоненькій гілочці нанизані кришталеві прозорі намистинки дощу. яка краса! а вмиті дерева стоять чистенькі ,як після купелі.вони приготувались до зими.
Ответ дал: Гость
твір-мініатюру на тему"якби я став чарівником" пропоную скласти так: я люблю фантазувати. дуже часто я уявляю, що маю магічні сили. я хотів би вміти чаклувати. тоді я б зціляв людей від важких хвороб. така здібність б всім людям на землі стати щасливішими! якби я був чарівником, то хотів би мати чарівну паличку. вона б мені переноситися в просторі. тоді б я міг здійснити свою мрію - подорожувати світом. на жаль, я не чарівник, а ці здібності - лише моя фантазія. але хто знає, наскільки швидко крокуватиме вперед наука? можливо, через кілька десятиліть кожен з нас отримає свою чарівну паличку, що здійснить усі бажання.
Ответ дал: Гость
не одноразово доводилося чути про різноманітність звичаїв і традицій українського народу які використовувался під час проведення багатьох свят.як ось на вечір івана купала наш народ вірив що той хто знайде квітку папороті матиме удачу протягом усього життя. дівчата плели вінки пускали на воду і вірили якщо вінок попливе уздовж води то дівчина скоро вийде заміж а якщо пристане до берега то їй ще слід почекати.юнаки з дівчатами через вогнище бажаючи так вигнати із себе злиз духів та очистити свою душу.а на свят вечір 6 січня українці готували 12 страв та накривали на стіл.цього дня вони заводили весь скот до будинку і залишали його тут на ніч.посідавши за стіл всі чекали коли зійде перша зірка і лише тоді починали їсти.на різдво діти та молодь ходили колядувати з будинку в будинок з вертепом прославляючи народження ісуса христа.ось такі традиції мого народу.
Ответ дал: Гость
в одному місті живуть троє діточок - алінка-малінка, катеринка-картинка та марішка-малишка. дружба їх почалась ще з дитинства, коли вони втрьох одну на всіх гойдали колиску з іграшкою-немовлям. і ось восени всі вони пішли до школи, але кожна в свою. і так сумно це їм здалося, що кожного дня з нетерпінням вони чекали одна на одну во дворі свого дома. і не минало дня щоб вони не зустрілися, та не розповіли усі пригоди за день у школі. одного разу алінка-малінка війшла у двір з маленькою собацею. дівчата брали їі у руки и гладили по черзі. відтепер у їхній компанії стало на одного друга більше. катеринка-картинка того ж вечора почала прохати батьків про собачку або кішечку. і марішка-малишка вмовляла своїх батьків подарувати їй яку-небудь тваринку. але нічого не змінилося. так и гуляли вон в-чотирьох, кожного дня. а не забаром прийшла зима. після занять не так вже й часто стали вони зустрічатися, все рідше це вдавалось всім трьом дівчаткам . та одного разу, після нового року на зимових канікулах вони зателефонували одна одній щоб поздоровити зі святом друг друга і дизналися приємних новин - обом дівчаткам подарували тваринку. катеринці - собачку , а маринці - кішечку. і тоді дівчата домовились - як тільки на вулиці стане тепліше, обов,язково гулятимуть зі своїми тваринками разом. так в них з,явилась ще й твариннам компанія нерозлучних друзів.
Популярные вопросы